ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" вересня 2007 р.

Справа № 6/225-2148

 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

Розглянув матеріали справи

за позовом : Відкритого акціонерного товариства „Борщівський цукровий завод”, вул. В.Великого, 1, м. Борщів, Тернопільської області

до Відділу державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції, вул. Ринок, 10, м. Чортків, Тернопільської області

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю “Тернопільскловироби”, с. Сосулівка, Чортківського  району, Тернопільської області

Про розгляд скарги на дії ДВС

Суть справи :

У липні 2007 року Відкрите акціонерне товариство „Борщівський цукровий завод” звернулось в господарський суд Тернопільської області в порядку ст. 121-2 ГПК України із скаргою на бездіяльність органів виконавчої служби, з вимогою зобов’язати суб’єкт оскарження вчинити виконавчі дії  та виконати рішення суду від 25 червня 2002 року у справі № 6/225-2148.

Свої вимоги скаржник мотивував тим, що в порушення приписів ст.25  Закону України “Про виконавче провадження” рішення господарського суду Тернопільської області від 25 червня 2002 року у справі № 6/225-2148 станом на дату подання скарги, залишається без виконання.

30 травня 2007 року скаржник направив начальнику відділу Державної виконавчої служби Чортківського районного управління юстиції скаргу на бездіяльність державного виконавця, проте відповіді у 10-ти денний строк як це передбачено ст.85 Закону України „Про виконавче провадження” не отримав.

У зв'язку з цим, скаржник просив визнати бездіяльність ВДВС у Збаразькому районі неправомірною та зобов’язати його вчинити необхідні виконавчі дії.

Представники відділу ДВС та боржника в судове засідання не з’явились, хоча  про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до ч.1 чт.121-2 ГПК України їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 25 червня 2002 року у справі №6/225-2148 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Борщівський цукровий завод”, та постановлено стягнути з ТОВ “Тернопільскловироби” 3216 грн. боргу, 51 грн. сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що 08 липня 2002 року видано наказ.

Як стверджує скаржник, вказаний наказ суду пред’явлено до виконання 17 липня 2002 року.

На думку стягувача, викладеній у його скарзі, органом ДВС порушено вимоги ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження”, щодо зобов’язання виконати рішення суду не пізніше ніж у шестимісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто не пізніше січня 2003 року.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України у випадку бездіяльності органів Державної виконавчої служби, щодо виконання рішення господарських судів стягувач має право на подання відповідної скарги протягом 10 днів з дня, коли ця дія мала бути вчинена.

Однак, із скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України,  ВАТ “Борщівський цукровий завод” звернулось лише 20 липня 2007 року, пропустивши встановлений цією статтею термін.

Доказів на підтвердження причин пропуску даного строку, які б суд визнав поважними, стягувач не надав. За таких обставин підстав для його відновлення немає (п.8 роз'яснення президії ВГСУ від 28.03.2002р. №04-5/365).

Щодо вимог скаржника про зобов’язання органу ДВС вчиняти всі необхідні виконавчі дії, то слід зазначити, що вид, порядок проведення цих дій, їх оформлення та необхідність, залежить від наявності, передбачених Законом №606-14 обставин, які виникають в процесі виконавчого провадження і не можуть бути передбачені заздалегідь.

Слід також зазначити, що серед виконавчих дій є такі, здійснювати які згідно із Законом №606-14 можуть тільки державні виконавці або відповідні посадові особи ДВС, а тому зобов’язувати їх вчиняти суд не вправі (п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14).

З огляду на все вище викладене, підстав для задоволення скарги немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.86,115,121-2 ГПК України, Закону України “Про виконавче провадження”, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити.

Суддя                                                                                І.П. Шумський