Справа № 22ц-8687 Головуючий у 1 інстанції Павленко Л.М.
Категорія 21 Доповідач Червинська М.Є.
__________________________________________________________________
У х в а л а
Іменем України
28 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючої: Червинської М.Є.
суддів: Лісового О.О., Осипчук О.В.
при секретарі Лясової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заочне рішення Кіївського районного суду м. Донецька від 25 липня 2008 року за позовом ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,
в с т а н о в и в :
Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 25 липня 2008 року ОСОБА_4 поновлений строк для звернення до суду, визнаний недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 22 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Шостої донецької державної нотаріальної контори.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_5 померла.
В апеляційній скарзі представник правонаступника відповідачки просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, не відповідають доказам по справі.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 жовтня 2004 року сторони уклали договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до якого відповідачка отримала у дар спірний жилий будинок та земельну ділянку. Суд дійшов до висновку, що позивачка під час укладення договору діяла під впливом помилки, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання. Суд врахував, що позивачка є самотньою людиною похилого віку, іншого житла не має, суд вважав доведеними її позовні вимоги про визнання правочину недійсним.
В судовому засіданні прокурор, який представляє інтереси позивачки, просив відхилити апеляційну скаргу, інші сторони в судове засідання не з»явились, про час і місце судового засідання повідомлені.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Встановлено, що 22 жовтня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був укладений договір дарування, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_5 отримала у дар житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований в м. Донецьку АДРЕСА_1, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку розміром 0,0971 га.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки про визнання договору дарування недійсним, суд першої інстанції виходив з того, що договір дарування укладений позивачкою під впливом помилки щодо природи правочину, оскільки вона вважала, що за договором отримає догляд та допомогу, в яких мала потребу. Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на нормах матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилялася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов»язків сторін, таких властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 1 статті 717 ЦК встановлено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов»язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
З обставин справи випливає, що позивачка є самотньою особою похилого віку, інвалідом 3 групи, глухонімою з дитинства. Переданий позивачкою в дар будинок є її єдиним місцем проживання. Звернувшись до суду з позовом, позивачка посилалась на те, що в неї внаслідок зазначених обставин існувала потреба у догляді, такий догляд за отриманий в дар будинок та земельну ділянку обіцяла її відповідачка. Суд першої інстанції з врахуванням викладеного, відповідно до ч. 1 ст. 229 ЦК України мав підстави для визнання договору дарування недійсним.
Доводи апеляційної скарги правонаступника відповідачки, яка після ухвалення рішення померла, щодо суттєвого порушення судом першої інстанції норм процесуального права безпідставні. Встановлено, що 11 липня 2008 року під час розгляду справи в судовому засіданні був присутній представник відповідачки ОСОБА_2, в судовому засіданні була об»явлена перерва на 25 липня 2008 року. З журналу судового засідання випливає, що під час розгляду справи та проголошення судового рішення в судовому засідання 25 липня 2008 року був присутній представник відповідачки ОСОБА_2, який діяв в судовому засіданні на підставі довіреності, таким чином, підстав для висновку, що суд необґрунтовано розглянув справу у відсутність відповідачки неспроможні. За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції з передачею справи на новий розгляд, відповідно до п. 3 ст. 311 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,
Ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Зачне рішення Київського районного суду м. Донецька від 25 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді: