Судове рішення #10435640

Справа № 22ц-10776       2010 рік                                                               Головуючий у 1 інстанції Морозова І.В.  

Категорія 41                                                                                                  Доповідач Пономарьова О.М.  

У   Х  В  А  Л  А  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

      27 липня 2010 року            Апеляційний суд Донецької області в складі:

           головуючого судді   Пономарьової О.М.

      суддів                        Бондаренко Л.І., Соломахи Л.І.,

      при секретарі            Сироті Д.Є.,

за участю  представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Абдужалілова Г.С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку

апеляційну скаргу   ОСОБА_3  на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2010 року  по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Житловик» про внесення доповнень до договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

   в  с  т  а  н  о  в  и  в:  

 Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 травня 2010 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_3. ТОВ «Житловик» зобов’язане укласти з  ОСОБА_3 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на умовах Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529, з визначенням строку дії договору в 1 рік з правом пролонгації, з  зазначенням повного переліку послуг. В задоволенні          іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду в частині відмови   в задоволенні позовних вимог і задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі. В обгрунтування  своїх вимог апелянт посилався на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права і по суті не задовольнив     ніякої вимоги позивача.  

В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Представник відповідача  ОСОБА_2  підтримав доводи апеляційної скарги та просив її відхилити,  рішення суду  залишити без змін.       

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення  представників сторін,  дослідивши матеріали справи,  перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що  апеляційна скарга підлягає відхиленню, а  рішення суду – залишенню без змін з таких підстав.  

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідач надає послуги населенню з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. У травні 2008 року відповідач запропонував позивачці ОСОБА_3, яка мешкає за адресою  АДРЕСА_1, укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Договір складено відповідачем за Типовим договором, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року.

Листом від 27 травня 2008 року ОСОБА_3 запропонувала відповідачу викласти деякі пункти договору в своїй редакції. Після  викладення відповідачем умов договору відповідно до  Типового договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 12 липня 2005 року, згода між сторонами не була досягнута і позивачка наполягала на внесенні до тексту договору пунктів, викладених в її редакції, а саме : пунктів щодо зазначення відповідачем у договорі повного переліку послуг, що будуть надаватися,  строку дії договору 1 рік з правом пролонгації, заповнення пустих місць договору, зазначення в договорі, що відповідач зобов’язаний кожного місяця надавати позивачу акт виконаних робіт (житлово-комунальних послуг), в якому повинно бути вказано перелік наданих послуг (виконаних робіт) за даний місяць, коли саме вони були надані (термін надання), їх вартість, загальна вартість місячного платежу, структура цін/тарифів виконаних робіт.

Оскільки відповідач частково визнав позовні вимоги в частині включення до договору пунктів про  зазначення повного переліку послуг, що будуть надаватися відповідачем, зазначення строку дії договору 1 рік з правом пролонгації, суд у відповідності до вимог ч.4 ст. 174 ЦК України ухвалив рішення про задоволення в цій частині позову, оскільки  не  встановив підстав для відмови у прийнятті визнання представником відповідача позову в цій частині.  

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог  позивачкою не оскаржується.

Відмовляючи в задоволенні решти вимог позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що  Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надали Типовий договір), як стандартна форма,  встановлена  відповідно до законодавства (ст. 630 ЦК України), застосовується відповідачем при укладенні договорів про надання комунальних послуг.

Такий висновок суду не суперечить вимогам закону.

Частиною 8 ст. 10 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).  

Пунктом 3, 4 частини2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та підпунктом 2 пункту 13 Типового договору, передбачено, що виконавець зобов'язаний   підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;  надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Аналогічне положення включене відповідачем до пп 2 п.13 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який запропоновано укласти позивачці ОСОБА_3.

Таким чином договором передбачено право позивачки звернутися до відповідача для одержання інформації щодо наданих послуг і обов’язок відповідача таку інформацію надати.

Тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про   те, що право позивачки  на отримання необхідної  інформації не порушено, а законодавством не передбачено щомісячне надання виконавцем робіт споживачу акту виконання робіт з наданих житлово-комунальних послуг.

 Статтею 627 ЦК України    встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

 Зі змісту вказаного положення випливає, що свобода договору включає вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права і обов’язки учасників. Зміст договору складають умови як ті, що погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові в силу чинного законодавства.

 Суд, відмовляючи в задоволенні позову в частині внесення до договору пункту, на якому наполягала позивачка і який передбачає обов’язок відповідача щомісячно надавати акти виконаних робіт, правильно  врахував, що  відповідач заперечує проти внесення до договору такого пункту,      поясняючи,  що роботи виконуються по будинку в цілому, тарифи на послуги формуються органами місцевої влади  і дійшов до обгрунтованого висновку , що надання акту про роботи, виконані на сплачену позивачкою суму щомісячної оплати за комунальні послуги, неможливо.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку.  

Доводи апеляційної скарги   висновків суду не спростовують  і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

 Апеляційний суд визнає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі ст. 308 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін.       

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -  

                                                                             у х в а л и в :  

             Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

             Рішення  Шахтарського міськрайонного суду  Донецької області від 26 травня 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.

                       Головуючий

                       Судді    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація