Справа 22ц- 10515 2010 рік Головуючий у 1 інстанції Волкова Н.Ю.
Категорія 57 Доповідач Пономарьова О.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Пономарьової О.М.,
суддів Бондаренко Л.В., Соломахи Л.І.,
при секретарі Сироті Д.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області про зобов’язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року,-
в с т а н о в и в :
Управління Пенсійного фонду України в місті Кіровське Донецької області (далі - УПФУ в місті Кіровське Донецької області) звернулося до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року, яким позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнані незаконними дії УПФУ в місті Кіровське Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно. Зобов'язано УПФУ в місті Кіровське Донецької області провести нарахування ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати належни х сум за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з урахуванням фактично виплачених за цей період сум. В решті позовних вимог відмовлено за їх необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення. В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд не зважив на те, що з 01 січня 2007 року було встановлено підвищення до пенсії тільки тим особам - дітям війни, які мали інвалідність. На даний час відсутні нормативні документи, що регулюють питання відносно органів, які повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів та джерел; відсутній порядок обчислення вказаного розміру. На їх думку, відсутні підстави вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Положення статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються лише для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін. Представник відповідача в судове засідання не з'явивися. Відповідач просив розглянути справу за відсутності його представника.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін з наступних підстав.
Згідно зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 віднесений до категорії «діти війни»; перебуває на обліку в УПФУ в в місті Кіровське Донецької області та отримує пенсію за віком. Позивач протягом 2007-2008 років мав право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути меншим ніж прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Порушене право підлягає поновленню з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Позовні вимоги за період з 1 січня до 21 травня 2008 року не підлягають задоволенню в зв'язку з їх безпідставністю.
Рішення суду в частині відмови в позові сторонами не оскаржується.
Перевіряючи рішення в оскаржуваній частині в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до соціальної групи «діти війни». Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції на момент звернення позивача передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року», призупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни», тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано неконституційними. Зазначені рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими, крім того, вони мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 1 січня 2007 року.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача щомісячно підвищувати пенсію з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року є обґрунтованими.
Також судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність. Інший розмір мінімальної пенсії за віком діючим законом не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 квітня - 406 гр., з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає з 1 квітня 2007 року 410 гр. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп.
Згідно зі ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум складає з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., 01.10.2008 року - 498 грн.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись таким принципом як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Проведення виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» не є правильним.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, застосування відповідачем норм вказаної постанови істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Безпідставними є також посилання відповідача про проведення виплати із бюджету Пенсійного фонду, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в в місті Кіровське Донецької області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді