УКРАЇНА  

П’ЯТИХАТСЬКИЙ   РАЙОННИЙ   СУД   ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ   ОБЛАСТІ  

Справа № 2-445/10  

  У Х В А Л А  

12 серпня 2010 р.                                                                                                                                     м. П’ятихатки  

  Суддя П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області Резніченко М.С.,     розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про забезпечення позову,  

  в с т а н о в и в:  

11.08.2010 р. до П’ятихатського районного суду ПАТ “УкрСиббанк» звернувся з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.  

Заявник у поданій до суду належним чином оформленій заяві просить в порядку забезпечення позову тимчасово обмежити для ОСОБА_1 і ОСОБА_2. право виїзду за межі України до моменту виконання ними своїх зобов’язань за кредитним договором № 11248605000 від 07.11.2007 р..  

  Зазначена заява ПАТ «УкрСиббанк» задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

  Свої вимоги представник банку Гудейчук І.В. мотивує тим, що відповідачі є боржниками за кредитним договором і їх заборгованість перед банком становить 279316,56 грн. Відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають право виїхати з України. Приймаючи до уваги великий розмір заборгованості позичальника і поручителя, можливість останніх в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, просить забезпечити позов обмеженням права виїзду за межі України.  

  Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.  

У відповідності з вимогами ст.. 152 ч. 1 цього Кодексу позов забезпечується, у тому числі забороною вчиняти певні дії.  

  Згідно з ч. 3 ст. 152 цього ж Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.  

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.  

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд  в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.  

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника  у виконавчому провадженні до виконання рішення суду.   Крім того, заявником не надано доказів того, що боржники мають паспорти громадянина України для виїзду за кордон (закордонні паспорти) і відповідно мають реальну можливість виїхати за кордон, що б дійсно унеможливило стягнення з них боргу, призвело б до порушення прав та інтересів стягувача у виконавчому провадженні.  

З наведено слідує, що заявник, подаючи заяву про забезпечення позову, не врахував вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.  

  Таким чином, прохання заявника забезпечити позов, тимчасово обмеживши для відповідачів у справі право виїзду за межі України до виконання ними зобов’язань за кредитним договором безпідставні та незаконні.  

  Керуючись ст..ст. 151-153 ЦПК України,  

  У х в а л и в:  

  У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про забезпечення позову відмовити.  

  Копію ухвали суду направити заявнику.  

  Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення.  

  Суддя: