Справа №22ц-4827/10                                                                 Головуючий в 1 інстанції:  

    Ляшенко М.А.  

Доповідач – Іванова І.П.  

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  4   серпня 2010р.         Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:  

                                                   головуючого  – Іванової І.П.

                                                   суддів: Маляренко І.Б., Ступіної Я.Ю.  

                                                   при секретарі   –Соколовій О.Є.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною  скаргою ОСОБА_2  

на рішення Троїцького  районного  суду Луганської обл. від 16.01.2006р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів  на утримання дітей, -  

  в с т а н о в и л а:  

 Рішенням Троїцького районного  суду  Луганської  обл. від 16.01.2006р.  задоволено позов ОСОБА_3, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  на  утримання сина ОСОБА_4  і доньки ОСОБА_5 стягнуто аліменти  у розмірі 1/3 частини всіх  видів заробітку.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в який, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить його скасувати та направити справу на новий розгляд. Апелянт  вказує, що  тільки 9 лютого 2010р. йому  стало відомо  про оскаржуване  рішення.

У запереченнях ОСОБА_3 вказує, що відповідачу було відомо  про  рішення  суду, він  платив  аліменти, з’ясовував як  аліменти  використовуються. Вважає рішення  законним.  

Заслухавши доповідача,  вислухавши  відповідача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню.  

З матеріалів справи убачається, що суд встановив наступні обставини:            Сторони  мають двох  сумісних  дітей. Відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги  на  утримання  дітей.  

Відповідно до ч.1ст.303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному  порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення  суду першої   інстанції в межах доводів апеляційної  скарги та вимог, заявлених  у суді  першої  інстанції.  

Апелянта  вказує, що суд порушив  його  процесуальні  права, розглянувши  справу  за  його відсутності.

Як вбачається з  матеріалів справи, ухвалою  суду від 13  січня  2006р. справа  призначена до  розгляду на  16 січня 2006р.

Відповідно до ст.74 ЦПК України( в редакції, що  була чинна  на день  слухання  справи),  судові  виклики здійснюються судовими повістками про виклик.  

Судові повістки про виклик  у суд  надсилаються особам,  які беруть  участь у справі. Судова  повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком,  щоб особи,  які викликаються,  мали достатньо часу для  явки в  суд і  підготовки до участі в судовому розгляді  справи,  але  не  пізніше ніж за  сім днів до  судового засідання.    

В  матеріалах  справах  відсутні  відомості  про повідомлення  ОСОБА_2 про виклик до  суду  на  16  січня  2006р. Суд,  призначаючи 13 січня 2006р.  розгляд  справи  на 16 січня 2006р. вже  порушив вимоги ст.74 ЦПК України.

У відповідності до ст.169 ЦПК України, яка  вимагає відкласти розгляд  справи у разі  неявки в судове засідання однієї із  сторін або  будь-кого з інших  осіб, які беруть участь  у  справі,  про яких  нема  відомостей,  що їм  вручені повістки,  суд не  міг 16  січня 2006р.  розглядати справу.  

Однак,  у зв’язку  зі змінами до ЦПК України, які  набрали  чинності з 30 липня 2010р. апеляційна  інстанція навіть  при  таких  обставинах  не  може  повернути  справу на новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.  

При  розгляді  апеляції  відповідачу ОСОБА_2  була  вручена  копія позовної заяви, надано  час для ознайомлення  з  матеріалами справи,  дана  можливість для надання доказів, за його  клопотанням  справу  розглянуто 4 серпня 2010р.  

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім  випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Сторони з 19 липня 1991р. перебували  у шлюбі, який 10 січня 2006р.  розірвано. Вони  мають двох  дітей: доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження.  В свідоцтвах  про народження  дітей  відповідач значиться  батьком.

Стосовно ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1ст.183 СК України частка заробітку(доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається  судом.

Суд першої  інстанції обґрунтовано  визначив  аліменти  у розмірі  1/3 частини доходу відповідача.  

На підставі викладеного, судова колегія  не знаходить  підстав для  скасування рішення  суду першої  інстанції.  

Керуючись п.1ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315, ст.325 ЦПК України, судова колегія, -  

ухвалила:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Троїцького районного  суду  Луганської області  від 16.01.2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом 20 (двадцяти) днів.

  Головуючий:  

  Судді: