Справа № 22ц - 11580 Головуючий в 1 інстанції Завгородній Є.П.
Категорія 27 Доповідач Висоцька В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 серпня 2010 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
в складі
головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
суддів ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВОЇ О.М.
при секретарі СУЛІМА Є.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 травня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства ( далі - ПАТ) «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про зміну кредитного договору
В С Т А Н О В И В
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 травня 2010 року позовні вимоги до ПАТ «Універсал Банк» задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором 1154631,57 грн., витрати по оплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи 120 грн., судовий збір 1700 грн.,а всього 1156451,57 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк» про зміну кредитного договору залишений без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення вимог матеріального та процесуального закону та порушує питання про скасування зазначеного судового рішення та повернення справи на новий розгляд.
Відповідач ОСОБА_1 зазначив, що суд не врахував, що він від виконання обов’язків по договору не відмовлявся, проводив часткову оплату кредитних зобов’язань в силу своїх фінансових можливостей. Суд не врахував, що при укладенні договору вартість долару США була 4,8-5 грн., а внаслідок світової кризи підвищилася майже вдвічі, що поставило його у важке фінансове становище.,його доходи значно зменшилися. Суд не розірвав договір, хоча для цього були законні підстави, передбачені ст.652 ЦК України. Суд не допитав аудитора в якості спеціаліста, який провів розрахунок заборгованості на його прохання, не призначив судову економічну експертизу по справі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 29 липня 2008 року між ВАТ « Універсал Банк », правонаступником якого є ПАТ « Універсал Банк » (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк зобов’язався надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 150370, 00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у цьому договору. Позичальник повинен виконати свої зобов’язання по поверненню в повному обсязі використаної суми ліміту за цим договором не пізніше 01 липня 2028 року, і виконати всі зобов’язання, передбачені індивідуальними угодами в терміни, встановлені індивідуальними угодами (п.п.1.1 та 1.2.1 Договору) (а.с.46,9).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 зобов’язання за договором належним чином не виконує, має заборгованість за кредитом 2961,93 грн.; заборгованість за відсотками в сумі 26905 грн.; 32,89 грн. Заборгованість по підвищеним відсоткам; 1 124 731,25 грн. – заборгованість по сумі дострокового стягнення кредиту.
Висновок суду відповідає закону та матеріалам справи.
Судом встановлено, що правовідносини сторін врегульовані Главою 71 ЦК України, кредитним договором, укладеними між сторонами тощо.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як правильно встановлено судом і це підтверджено змістом укладеного у встановленому законом порядку договором від 29 липня 2008 року, позивач - банк передав відповідачу Меладзе В.Б. гроші, позичальник зобов’язався належним чином повернути кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити плату за користування кредитом, та виконати всі інші зобов’язання в поряду та строки, визначені договором. Кредит надавався на строк до 1 липня 2028 років, тобто на 20 років (а.с. 9-14).
З обставин справи вбачається, що ПАТ « Універсал Банк» свої обов’язки по передачі грошей виконало, що підтверджено заявками на видачу готівки, не оспорено відповідачем (а.с.25-29).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Доводи апеляційної скарги про погіршення матеріального стану та необхідність у зв’язку з цим змінювати умови договору без згоди банку суперечить зазначеній нормі.
Відповідно до умов договору (п.3.4.2) позичальник зобов’язався своєчасно повертати заборгованість (а.с.11).
З обставин справи вбачається, що позичальником ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору щодо щомісячної сплати кредиту та плати за його користування (а.с.37).
Таким чином, банк мав право у будь-який час звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд погоджується з розрахунками, проведеними позивачем, оскільки вони повністю відвідають умовам договору (а.с.19-22,37).
Відповідно до п.3.12 Договору кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї наданої суми кредиту та сплати плати за кредит у разі порушення позичальником умов цього договору (а.с.10).
З обставин справи вбачається, що позивач повідомляв відповідача про вимогу виконати своє зобов'язання за кредитним договором, але відповідач свої зобов'язання не виконав, на повідомлення про необхідність погашення кредиту та відсотків не відреагував, до банку для погашення розрахунку не з'явився (а.с.40-41).
Таким чином, доказами по справі встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем не виконує - кредит та плату за кредит відповідно до умов договору не сплачує, тому суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що зазначені суми підлягають стягненню в судовому порядку.
Доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був розірвати кредитний договір не ґрунтується на законі.
З обставин справи вбачається, що до ухвалення судового рішення 27 травня 2010 року ОСОБА_1 не заявляв зустрічний позов про розірвання кредитного договору з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України За таких підстав у суду першої інстанції не було підстав для його розірвання.
Відповідно до ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції .
Оскільки позовні вимоги про розірвання договору відповідачем не заявлялися, у суду апеляційної інстанції також відсутні підстави для розірвання договору з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги відповідача про необґрунтовану відмову в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизу по справі, допиту аудитора в якості спеціаліста не впливають на висновки суду, оскільки експертиза проводиться для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузу науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. По справі судом першої інстанції зазначених підстав не встановлено.
Однією з засад правового регулювання договірних відносин є свобода договору. З обставин справи вбачається, що сторони уклали між собою договір, в якому визначили всі істотні умови. Договір не визнано недійсним у встановленому законом порядку, тому доводи апеляційної скарги про зміну умов договору ( строку дії договору до 2045 року, зменшення річної відсоткової ставки, надання кредитних канікул, переведення заборгованості в іншу валюту) в односторонньому порядку неспроможні.
Доводи апеляційної скарги про те, що банк не може вимагати від позичальника негайного виконання непогашених кредитних зобов’язань, оскільки кінцевий строк договору встановлено 1 липня 2028 року не впливає на висновки суду, оскільки умовами договору передбачено право вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит (а.с.10).
За таких підстав апеляційний суд вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307 п.1 п. 1, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий В.С.Висоцька
Судді О.М.Біляєва
О.В.Осипчук