КОПІЯ                                      

        Справа №2-1746 /2010 р.                                            

  Р І Ш Е Н Н Я          

  І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

26 липня 2010  року             Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:  

головуючого судді                  Разумової І.Є.  

при секретарі                           Цукановій О.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі про визнання дій протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни за 2007-2010 роки, зобов”язання проводити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  

    В С Т А Н О В И В:  

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд визнати дії  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі щодо відмови у проведенні йому перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни протиправними, стягнути з  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі на його користь недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2010 роки в сумі 4596 грн. 60 коп. та зобов”язати нараховувати та виплачувати йому щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, починаючи з 1 червня 2010 року без обмеження строком. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він  є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому  повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак, у 2007 році  допомога йому як дитині війни не виплачувалася. З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком замість 30 %, встановлених законом.     Згідно Законів України “Про Державний бюджет України на 2007-2010 роки “ прожитковий мінімум для осіб , які втратили працездатність, становить: на 2007 рік: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 460 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн., на 2008 рік: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн., на 2009 рік:  з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., на 2010 рік: з 1 січня- 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., тому  сума невиплаченої допомоги  за 2007 – 2010 роки становить 4596 грн.60 коп.  

  У судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, надав заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити (а.с. 7).  

  Представник відповідача до судового засідання не з”явився, надали  суду заяву, в якій просять справу слухати без  участі їх представника, в позовних вимогах просять відмовити (а.с.12зв.).     Крім того, надали заперечення, в якому вказують, що позивач дійсно є дитиною війни, однак  П. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 рік від 09.07.07 визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. ст. 71, 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Тобто вимоги позивача щодо виплати йому підвищення пенсії за період з 09.07.07 є такими, що не суперечать чинному законодавству. Проте, механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній. У зв»язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся за роз»ясненням до Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07 Міністерство юстиції України зазначило, що питання пов»язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується при обчисленні підвищення пенсії особам, які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то відповідно до роз»яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам, яким встановлено статус дитини війни в 2006, 2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та визначено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі  надбавки, встановленої для учасників війни – 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказані підвищення і були проведені позивачеві. Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 (в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Вважає, що управління ПФУ в м.Конотопі діяло на підставі діючого законодавства та не допускало порушення прав позивача (а.с.12).  

  Суд , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.  

  У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 4, 5) та має право на пільги, встановлені законодавством  для дітей війни.  

  Даний факт відповідачем  не оспорюється.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Статтею 7 вказаного закону визначено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Відповідно до п.  12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Ст. 111 вказаного закону визначено, що  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

  Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп/2007 рік, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст. 29, 36 ч.2, 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  

Статтею  124 Конституції України передбачено, що  судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, відповідно до ст.  ст. 61 та 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.  Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.  

  Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.  

  Рішення Конституційного Суду України є обов»язковим для виконання на території України, остаточним  і  не  може  бути  оскаржене .  

  Відповідно до ст. 19  Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.  

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з боку управління ПФУ в м.Конотопі   не було допущено порушення прав щодо виплати позивачеві  державної соціальної підтримки як дитині війни з травня  2007 року  до  9 липня  2007 року.  

  В той же час, суд вважає, що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня 2007 року, управління ПФУ України в м.Конотопі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

  Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Начало формы  

Начало формы  

  Суд вважає, що посилання відповідача для обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність  механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та  лист Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  є необґрунтованими та не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.  

У  листі Міністерства юстиції України  № 21-46-561 від 31.08.2007 року  на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначено, що питання пов'язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  

Суд вважає, що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п. 12 ст.71 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік” ця норма Закону втратила чинність, а ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на це, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.  

Пунктом 41  розділом  П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 вказаного закону була  викладена в новій редакції, якою визначено, що дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального     захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної соціальної допомоги, що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої     для учасників війни.  

  Відповідно до  п. 14  ст. 14 Закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни  до  пенсії  або  щомісячного довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги, що виплачуються замість пенсії підвищується на 10 відсотків  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

  Як встановлено в судовому засіданні позивачу в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної підтримки як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в 2009 році та січні-липні 2010 року - в такому ж розмірі (а.с. 11).  

  Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року  № 10-рп/2008 рік у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень  ст. 65 розділу І, п.п. 61, 62,63, 66 розділу П, п. 3 розділу Ш Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  визнані неконституційними  положення п. 36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».  

  Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що  відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України, тобто з 22 травня 2008 року  управління ПФУ України в Конотопському районі  мало проводити  підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законами України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та “Про Державний бюджет України на 2010 рік”дію ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист  дітей війни ” не зупинено.  

Ст. 71 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та ст. 70 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  

    Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.    

  Отже, нарахування та виплата в 2009, 2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

  Тому, виходячи із системного аналізу діючого законодавства, вважаю, що управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та в січні - липні 2010 року включно повинно було нараховувати та виплачувати позивачу доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  За таких обставин, суд вважає, що в 2009 році, січні-липні 2010 року  відповідачем було допущено порушення прав позивача  щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

  Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, слід зазначити наступне.  

    С торонами не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком  визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

  З огляду на викладене, потрібно вважати необгрунтованими доводи Пенсійного фонду щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  

Ч. 1 - 4 ст. 8 ЦПК України  визначено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативні акти, прийняті на підставі Конституції, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені  Конституцією  та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, суд вважає, що за період з  9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, за період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, в 2009 році та в січні-липні 2010 року відповідачем було допущено порушення прав позивача щодо права на отримання державної соціальної підтримки як дитині війни в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .  

Відповідно до Закону України  «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та п. 15 Положення «Про Пенсійний фонд України» ,  Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління; рішення про призначення та перерахунок пенсії  приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

  Таким чином,  рішення про призначення та перерахунок пенсії позивачу, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду  України в  Конотопі, за місцем проживання позивача.  

  Враховуючи вищевикладене, слід визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни.  

  Позивач ОСОБА_1 просить також зобов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі і надалі нараховувати йому державну соціальну допомогу без обмеження строком в повному обсязі, але суд не може розглядати вимоги щодо зобов”язання відповідача вчиняти дії у майбутньому у зв”язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки відповідно до ст. 3 ЦПК України судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси фізичних осіб, а не можливість їх порушення у майбутньому, тому суд не вбачає підстав для задоволення даної вимоги.  

Таким чином,  слід стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі на користь позивача державну соціальну підтримку відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за  періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та з 1 січня 2010 року по липень 2010 року включно, оскільки допомога за цей місяць йому також виплачена, виходячи з розмірів встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність  на 2007 рік:  з 1 квітня - 406 грн.,  з 1 жовтня - 411 грн, на 2008 рік: з 1 квітня   - 481 грн.,  з 1 липня  - 482 грн., з  1 жовтня   - 498  грн, на 2009рік: з 1 січня - 498 грн., з 1 листопада - 573 грн., на 2010 рік – з 1 січня 2010 року – 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн,.з 1 липня – 709 грн. з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.    

  Судові витрати слід стягнути пропорційно до розміру  задоволених вимог: судовий збір в розмірі 25 грн.50 коп. слід компенсувати  позивачеві за рахунок  держави, оскільки відповідач в силу ст. 4 Декрету “Про державне мито “ звільнений від його сплати,   а   витрати з ІТЗ слід стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 60 грн., оскільки від їх сплати відповідач не звільняється.  

На підставі викладеного  та  керуючись  ст.ст. 19, 22,  64,  124, 152 Конституції України,  ст. ст. 61, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», ст.ст. 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  Законами України «Про Державний бюджет України на 2007-2010 роки», ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,   Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 рік, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 рік, п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України»,   ст.ст. 8-15, 60, 81, 88 , 212, 214-215 ЦПК України,  

        ВИРІШИВ:  

      Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.  

  Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку та виплати державної соціальної допомоги як дитині війни.          

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого  ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове  державне пенсійне  страхування “, за періоди з  9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з  22 травня  2008 року по  31 грудня 2008 року включно,  з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно та з 1 січня 2010 року по липень 2010 року включно з урахуванням здійснених за ці періоди виплат.  

  В іншій частині   позовних вимог    відмовити.  

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету  України  витрати зі сплати  судового збору  в розмірі 25 грн. 50 коп., з управління Пенсійного фонду України в м.Конотопі - витрати  з інформаційно -технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 гривень.  

  Рішення може бути оскаржене  до  апеляційного  суду Сумської області  через Конотопський міськрайонний суд  шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з  дня складання  повного рішення, а апеляційної скарги - протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

   Суддя Конотопського  

міськрайонного суду                                                                                         І.Є.Разумова