АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________ КОПІЯ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 16 ” квітня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.
при секретарі Вінярській А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 937 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В січні 2010 року позивачка звернулась до суду і вказала, що відноситься до категорії «діти війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року має право на щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що такі виплати не проводяться у розмірі, встановленому вказаною статтею, просила стягнути на її користь підвищення до пенсії за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року в сумі 3796,5 грн.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року з врахуванням виплачених сум.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії з врахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за періоди з з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня по 31 грудня 2009 року, із врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовлено. Судові витрати постановлено компенсувати за рахунок державного бюджету.
В своїй апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому означену постанову вважає незаконною, просить її скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. На думку апелянта, суд не врахував, що позивачкою не доведено тих обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги. Крім того, суд невірно застосував норми матеріального
Головуючий в 1 інстанції Вознюк С.О. Справа 22 ц - 937
Доповідач Переверзєва Н.І. Категорія № 57
права і не врахував відсутність будь-якого нормативного акту, який би визначав джерело таких коштів, порядок і органи, які мають виплачувати такі надбавки до пенсії, а також з розрахунку якого саме розміру мінімальної пенсії за віком здійснювати перерахунок.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Судом встановлено що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і відповідно до ст. 6 цього ж Закону має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Зазначене рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Крім того, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача щомісячно підвищувати пенсії у вказані позивачкою періоди є обґрунтованими.
Судом правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Як вбачається з матеріалів справи, на час ухвалення даного судового рішення позивачці, як дитині війни, пенсія підвищувалась з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Із вказаних вище мотивів доводи апеляційної скарги не можна визнати такими, що спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва