Справа № 11-633/2010
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Верьовочніков В.М.
Доповідач: Ващук В.П.
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Вінницької області
в складі:
головуючого: Ващук В.П.
суддів: Зайцева В.А., Федчука В.В.
за участю прокурора: Меєчко О.М.
засудженого: ОСОБА_2
розглянула « 11» серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від «21» травня 2010 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Миколаїв, раніше судимий:
- 26.09.2002 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 21.11.2002 року Жмеринським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавленні волі;
- 05.10.2007 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 27, 69, 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі;
- 03.04.2008 року звільнений з місць позбавлення волі в зв’язку з відбуттям покарання,
визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, та призначено покарання за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 69 КК України до арешту строком на 6 місяців, за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років 2 місяців обмеження волі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді 2 років 2 місяців обмеження волі.
В порядку ст. 96 КК України застосувати до засудженого ОСОБА_2 примусове лікування від туберкульозу за місцем відбування покарання.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області 1 333 грн. 38 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизу, а також на користь експерта ОСОБА_3 465 грн. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Згідно вироку суду, ОСОБА_2 16.10.2008 року біля 10-00 год. ранку, перебуваючи в приміщенні відділення №2 Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру в с. Агрономічне Вінницького району, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення шляхом обману та зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4, під приводом прослуховування музики взяв належний останньому плеєр вартістю 931 грн.22 коп., який незаконно привласнив, здавши його наступного дня в ломбард в м. Вінниці, а отриманні грошові кошти витратив на власні потреби.
03.06.2009 року після 09-00 год. ОСОБА_2, з метою заволодіння чужим майном, умисно, проник до будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_5 ноутбук вартістю 3 696 грн., та зник із викраденим з місця вчинення злочину.
В своїй апеляційній скарзі державний обвинувач ставить питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 за .2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого внаслідок м’якості.
Постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання за ч.2 ст. 190 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, за ч.3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання, у вигляді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2., який заперечив проти апеляції державного обвинувача, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку щодо ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція державного обвинувача задоволенню не підлягає.
Кримінальна справа розглядалась відповідно до ст. 299 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи , які ніким не оспорювались.
Судом з’ясовано, чи правильно розуміє підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 та ч. 2 ст. 190 КК України є правильною.
Міру покарання ОСОБА_2 суд призначив з врахуванням характеру та ступеню тяжкості скоєних злочинів, особи засудженого, обставин, що пом’якшують його відповідальність.
Суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання відповідно до ст. 69 КК України, врахував ті пом’якшуючі його вину обставини, що він щиро розкаявся у скоєному, позитивно характеризується по місцю проживання, є інвалідом 2 групи, сприяв слідству у розкриті злочину.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення.
Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року щодо ОСОБА_2, - залишити без змін.
Головуючий:
Судді: