Справа № 22ц-1925, 2010 р. Головуючий в І інстанції
Венглєвська Н.Б.
Категорія Доповідач: Прокопчук Л.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року травня місяця «26» дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Семиженка Г.В.
Суддів – Лободзінського С.В., Прокопчук Л.П.
при секретарі – Борисовій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 05 березня 2010 року у справі
за позовом
ОСОБА_2
до
управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі
про зобов’язання нарахування недоплаченої соціальної допомоги , -
в с т а н о в и л а:
В грудні 2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни» і повинна з 01 січня 2006 року щомісячно отримувати соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Верховна Рада України своїми Законами про Державний бюджет України на 2006-2007 роки призупинила дію ст.6 розділу 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 09 липня 2007 року визнав їх такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність», а останній визначається Законом про Державний бюджет на відповідний рік .
Сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить 2733,30 грн.
Про порушене право їй стало відоме лише з преси 2008 року.
Просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, стягнути з відповідача на її користь соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн. та нарахувати недоплачену їй щомісячну соціальну допомогу з 01 січня 2008 року.
Постановою Чаплинського районного суду від 5 березня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано поважними причини пропуску строку та поновлено його.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії ОСОБА_2 з 09 липня до 31 грудня 2007 року і 2008 рік відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог закону, просило її скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 та поновлюючи її строк для звернення до суду з позовом, а також зобов’язуючи управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії з 09 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та відмовляючи у здійсненні такого збільшення за 2006 рік, суд першої інстанції належним чином обґрунтував свої висновки та вірно керувався Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет» на 2007 рік», «Про соціальний захист дітей війни», Конституцією України, рішенням Конституційного Суду України №6-рн/2007 від 09 липня 2007 року і тому постановив в цій частині законне та обґрунтоване рішення.
Щодо рішення суду в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії ОСОБА_2 за 2008 рік відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, то з ним не можна повністю погодитися з таких підстав.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, а саме «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рн/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.41 розділу 2 вищезазначеного Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, лише з 22 травня до 31 грудня 2008 року спірні відносини регулюються відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону, яка діяла до 01 січня 2007 року та яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
А тому у період з 01 січня та до 22 травня 2008 року позивачка не мала права на отримання соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена.
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01 січня до 22 травня 2008 року підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у їх задоволенні.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони є такими, що висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути задоволеними.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі задовольнити частково.
Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 5 березня 2010 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі здійснити нарахування та виплату підвищеної пенсії ОСОБА_2 за період з 01 січня і до 22 травня 2008 року скасувати і постановити нове про відмову у задоволенні в цій частині позовних вимог.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: