Справа 22ц-1696, 2010р.     Головуючий в 1 інстанції  

Панкєєв В.М.  

Категорія: 48     Доповідач  Прокопчук Л.П.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

      2010   року   травня   місяця   26   дня     колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:  

  Головуючого   Семиженка Г.В.  

    Суддів:   Лісової Г.Є., Прокопчук Л.П.  

    при секретарі   Борисовій О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_2   на рішення Нижньосірогозького районного суду від 06 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,  

  в с т а н о в и л а :  

  04 березня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Нижньосірогозького районного суду від 07 травня 2001 року він зобов’язаний до сплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів заробітку, а рішенням Скадовського районного суду від 09 лютого 2010 року з нього стягнені аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку.  

Він працює в Скадовській ЦРЛ на посаді фельдшера і його середня заробітна плата складає 1 885,26грн.  

Крім заробітної плати, іншого доходу немає, а тому із задоволенням позову ОСОБА_5 про стягнення аліментів, його матеріальний і сімейний стан змінився в гірший бік, що змусило його звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються на користь відповідачки.  

Просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_7 з ј частини на 1/6 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімум для дитини відповідного віку до досягнення донькою повноліття.  

Рішенням Нижньосірогозького районного суду від 06 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.  

Зменшено розмір аліментів, визначений рішенням Нижньосірогозького районного суду від 21 квітня 2001 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ј  до 1/5 частини усіх видів заробітку ОСОБА_2 кожного місяця але не менше Ѕ  неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з дня набрання рішенням чинності та до повноліття дитини.  

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог матеріального права та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати і постановити нове про задоволення позову в повному об’ємі.  

На апеляційну скаргу ОСОБА_3 подала письмові заперечення та просила справу розглянути за її відсутності та її представника.  

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній.  

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.  

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 згідно рішення Нижньосірогозького районного суду від 07 травня 2001 року зобов’язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів заробітку кожного місяця, але не менше Ѕ неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до її повноліття.  

Рішенням Скадовського районного суду від 09 лютого 2010 року з нього ж стягнуто аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/6 частини всіх доходів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.  

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру стягнених на користь ОСОБА_7 аліментів, позивач послався на вимоги ч.1 ст.192 СК України, згідно з якою розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.  

Із матеріалі справи вбачається, що після постановлення рішення судом про утягнення аліментів на користь ОСОБА_3 у платника аліментів ОСОБА_2 змінився сімейний стан – народився син, погіршився стан здоров’я, що підтверджується медичними документами, а тому у нього виникло право на зменшення розміру стягнених аліментів.  

Зменшуючи цей розмір до 1/5 частини усіх видів заробітку, суд першої інстанції виходив з наявності хвороб у відповідачки ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4, що призвело до погіршення матеріального забезпечення дитини.  

Однак, з таким висновком суду не можна повністю погодитися, оскільки судом не враховано погіршення стану здоров’я позивача, а також те, що дитина фактично проживає не з відповідачкою, а з її батьками і що на іншу дитину позивач сплачує 1/6 частину усіх видів заробітку.  

Отже, зменшення розміру стягнених аліментів на користь ОСОБА_3 до 1/6 частини буде відповідати всім обставинам у справі та справедливим.  

Крім того, визначаючи мінімальний розмір аліментів, суд в своєму рішенні зазначив, що він не може бути меншим Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що не відповідає вимогам ч.2 ст.182 СК України, згідно з якою мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що постановлене судом першої інстанції рішення підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню.  

  Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,  

  В И Р І Ш И Л А  :  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.  

Рішення Нижньосірогозького районного суду від 06 квітня 2010 року в частині зменшення розміру аліментів до 1/5 частини усіх видів заробітку ОСОБА_2 кожного місяця, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з дня набрання рішенням чинності та до повноліття дитини змінити на «до 1/6 частини усіх видів заробітку ОСОБА_2 щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини».  

В решті рішення суду залишити без змін.  

  Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.  

  Головуючий: Г.В.Семиженко  

Судді: Г.Є.Лісова, Л.П.Прокопчук  

    Копія вірна:                                                          Л.П.Прокопчук  

зт.