АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

  Справа №  22-3019   2010 рік                         Головуючий у 1 інстанції

Прокопчук Т.С.

Доповідач: Бєлка В.Ю.                        

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 12 серпня  2010 року                                                               м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів:            Кримської О.М.

Глазкової О.Г.

При секретарі: Петровій О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою автогосподарства Головного Управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ГУМВС України в Запорізькій області, автогосподарства Головного Управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих ДТП,  

В С Т А Н О В И Л А:

 У листопаді 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до автогосподарства Головного Управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування збитків завданих ДТП посилаючись на те, що 1.09.2009 року на пр. Леніна у м. Запоріжжі у результаті ДТП, яке сталося з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ-21070020, реєстраційний номер 0396 та який належить ГУМВС України в Запорізькій області, було пошкоджено його автомобіль «Тойота Авенсіс». Вартість відновлюваного ремонту його автомобіля, згідно висновку фахівця, складає 18773 гр. 60 коп.

Просив суд стягнути з відповідачів на його користь вартість відновлюваного ремонту автомобіля, моральну шкоду у сумі 5000 гр. та судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року позов задоволено частково.

Стягнуто з автогосподарства ГУМВС України в Запорізькій області на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 18773 гр. 60 коп., у відшкодування моральної шкоди 500 гр., судові витрати 968 гр. 48 коп., на загальну суму 20242 гр. 08 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Зобов’язано ОСОБА_3 після відшкодування шкоди повернути автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області підлягаючі заміні деталі, а саме: кришку моторного відсіку, АКБ, кришку задка, облицювання внутрішньої кришки багажника, молдинк дверей задка, 2 кронштейка бампера, бампер задній, вентиляційна решітка задня права, 2 посилювача бампера.  

У апеляційній скарзі автогосподарство ГУМВС України в Запорізькій області зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 1 вересня 2009 року на пр. Леніна у м. Запоріжжя, відбулося ДТП за участю водіїв ОСОБА_3, який керував автомобілем «Тойота авенсіс» реєстраційний номер НОМЕР_1 і ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ-21070020, реєстраційний номер 0296,який належить автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області. Згідно висновку органів ДАЇ, ОСОБА_4 визнаний винним у зазначеному ДЬП, оскільки не додержав безпеченої дистанції руху, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР, та здійснив зіткнення з автомобілем яким керував позивач по справі, в результаті чого транспортні засобі були пошкоджені.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9.10.2009 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 КУАП у вигляді штрафу у розмірі 340 гр.

Вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Тойота авенсіс» відповідно до висновку фахівця № 1371 від 15.09.2009 року складає 18773 гр. 60 коп.

Судом також встановлено, що на день скоєння ДТП ОСОБА_4 перебував на службі в ГУМВС України в Запорізькій області та під час виконання службових обов’язків керував службовим автомобілем ВАЗ-21070020, який належить автогосподарству ГУМВС України в Запорізькій області.

З урахуванням викладеного, суд зробив правильний висновок про те, що завдана матеріальна шкода позивачу підтверджена матеріалами справи, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню.

Суд також зробив правильний висновок про те, що моральна шкода підлягає стягненню частково у розмірі 500 гр., навівши у рішенні відповідні докази, а також стягнув судові витрати, які складаються з оплати судового збору у сумі 250 гр., витрат на ІТЗ у сумі 120 гр., витрат за проведення експертизи у сумі 520 гр., та поштових витрат у сумі 78 гр. 48 коп.

Суд також правильно зобов’язав позивача  повернути після заміни пошкоджені деталі відповідачу.

Доводи апеляційної скарги про те, що автомобіль «Тойота авенсіс» позивачу не належить, а його власником є його дружина, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки саме позивач у час скоєння ДТП керував автомобілем та зобов’язаний провести відновлюваний його ремонт.  

Безпідставними є і доводи викладені у апеляційній скарзі, що шкоду завдану позивачу у результаті ДТП повинен сплатити ОСОБА_4, якого визнано винним у скоєнні ДТП, оскільки відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових /службових обов’язків, що підтверджується встановленими судом першої інстанції обставинами.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

 У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу автогосподарства Головного Управління Міністерства внутрішніх справ в Запорізькій області відхилити, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

                     Головуючий:

Судді: