Справа № 22ц – 10797 Головуючий у 1 інстанції Костюков Д.Г.
Категорія: 57 Доповідач: Біляєва О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Висоцької В.С.,
суддів Осипчук О.В., Біляєвої О.М.,
при секретарі Огурцовій С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської Ради Донецької області про визнання відмови неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року в позові відмовлено.
Позивач, не погоджуючись із рішенням суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
ОСОБА_1 в обґрунтування скарги зазначила, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин Закон «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки вона є особою, яка застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування і має право на державну матеріальну допомогу, передбачену Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та витратами, пов’язаними з народженням та похованням». Статтею 43 цього Закону передбачено допомогу по догляду за дитиною до трьох років в розмірі, який встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним пункт 25 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» та встановлено, що призначені виплати не можуть бути меншими ніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років.
Позивач направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач 30 січня 2007 року народила дитину і отримує від відповідача допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої в 2008 році складав 144 гр. 10 коп. щомісяця, що відповідає вимогам ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що висновки суду ґрунтуються на законі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" ( Закон № 2811).
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до вимог ст. 3 цього Закону ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-ХП від 21.11.1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень або особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
З 01 січня 2008 року згідно п. 23 Розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України було внесено зміни до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гр.
Вказані положення Закону діють у часі, неконституційними не визнавались.
Позивач в 2008 році отримувала щомісячну допомогу по догляду за дитиною в сумі 144 гр., що перевищує 130 гр.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. 307 ч.1 п.1, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді