Справа № 22-361/2007 рік Головуючий суддя 1 інстанції: Мельник Ю.М.
Суддя-доповідач : Гордійчук C.O.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді : Василевича B.C.
суддів : Гордійчук C.O., Демянчук С.В.
при секретарі :Чалій Н.О.
з участю представника відповідача - ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 26 січня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
Встановила :
Рішенням Рівненського міського суду від 26 січня 2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 35000 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач вказує на його незаконність, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Суд не врахував покази ОСОБА_3, за її життя, про те, що грошей від позивача вона не отримувала і договір позики не підписувала. Крім того, суд не допитав у якості свідка сусідку ОСОБА_3, котрій вона, нібито позичала гроші з суми яка була отримана від позивача. Також, суд не врахував, що у спадщину після смерті ОСОБА_3 вона не вступила, свідоцтва про спадщину за заповітом не отримала. Крім того, судом безпідставно відхилив її клопотання про витребування доказів з БТІ та нотаріальної контори про підтвердження власності ОСОБА_1. на спадкове майно.
Просить рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення за договором позики суд правильно виходив з того, що оскільки ОСОБА_3. не повернула позивачу
2
кошти за договором позики спадкоємці зобов'язанні задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна одержаного у спадщину.
На підтвердження такого висновку в рішенні наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.
Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_3. грошей від позивача не отримувала і договір позики не підписувала не заслуговують на увагу, оскільки із матеріалів справи вбачається, що договір позики укладений між ОСОБА_2. і ОСОБА_3. мав місце 15 квітня 2002 року. Будь-яких доказів про безгрошевість укладеного договору ні ОСОБА_3. за життя, ні ОСОБА_1. суду не надали і судом їх не здобуто.
Крім того, із висновку почеркознавчої експертизи від 29.10.2003 року вбачається, що підписи на договорі позики від 15 квітня 2002 року виконанні ОСОБА_3. (а.с.29-36).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги проте, що у спадщину після смерті ОСОБА_3 відповідачка не вступила, свідоцтва про спадщину за заповітом не отримала, оскільки згідно рішення Рівненського міського суду від 30 листопада 2006 року визнано право власності ОСОБА_1. на спадкове майно (а.с.95) і вона являється власником спадкової квартири №АДРЕСА_1 в м. Рівне (а.с. 106).
Враховуючи, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 26 січня 2007 року відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.