Справа№ 2-2262 2007 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 року   Мелітопольський міськрайонний суд За­порізької області у складі: головуючого судді Максимчук З.М. при секретарі    Макаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення суми, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнен­ня суми з наступних підстав.

У березні 2003 року відповідач у автосалоні «Опель» м. За­поріжжя придбав автомобіль «Опель-Астра» вартістю 80676 гривень. Як вказує позивач, у відповідності до п. 6 ст. 2 та п. 8 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне стра­хування» від 26.06.1997 року, відповідач є платником збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування, який складає З відсотки від вартості автомобіля. Однак, відповідач у доб­ровільному порядку вказаний збір не оплатив. Таким чином, забор­гованість відповідача перед позивачем складає 2420 гривень 28 копійок.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на його користь збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування у сумі 2420 гривень 28 копійок, а також судові витрати на ко­ристь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат при поданні позову.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позов­них вимог наполягає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову запе­речує, пояснив, що відповідач придбав вказаний автомобіль в кре­дит, у договорі була передбачена сплата збору у Пенсійний фонд, однак при реєстрації автомобілю у ДАІ було з'ясовано, що квітанції про сплату збору були підроблені і винні особи притяг­нуті до кримінальної відповідальності. Таким чином, представник відповідача вважає, що вини відподвідача у ненадходженні до Пенсійного фонду суми збору немає, а також вказує, що позивачем був пропущений строк позовної давності, предебачений законодав­ством для звернення до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з на­ступних підстав.

Дійсно, згідно до наданої копії акту приймання-передачі транс­портного засобу (а.с. 3), відповідачем у автосалоні «Опель» м. Запоріжжя у березні 2003 року був придбаний автомобіль «Опель-астра», двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, вартістю 80676 гривень.

У відповідності до п. б ст. 2 та п. 8 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року, відповідач є платником збору на загально­обов'язкове пенсійне страхування, який складає 3 відсотки від вартості автомобіля, тобто, відповідач при придбанні автомобіля

був зобов'язаний сплатити збір до пенсійного фонду у сумі 2420 гривень 28 коп., що складає 3% від вартості вказаного авто­мобілю.

Однак, як вказує позивач, до пенсійного фонду від відповідача вказані відрахування не надходили, що також підтверджується довідкою, наданою начальником управління Пенсійного фонду Ук­раїни в Мелітопольському районі від 23.01.2007 року (а.с. 8).

Таким чином, у судовому засіданні було достовірно встановлено, що дійсно до пенсійного фонду не надійшов збір на загально-обов'язкове пенсійне страхування від відповідача по справі.

Однак, при вирішенні даного спору суд також враховує наступне.

Згідно до наданої копії договору доручення НОМЕР_3 від 13.03.2003 року (а.с. 13), відповідач доручив ЗАТ «Запорізький авто-мобілебудівельний завод» в особі завідуючого автосалоном ВАТ «Автотехсоюз» Писарева Г.В. провести реєстрацію придбаного ним автомобілю «Опель» у МРЕВ ДАІ.

Для реєстрації вказаного автомобілю у МРЕВ ДАЇ повірений за даним договором повинен був сплатити усі обов'язкові збори (у тому числі і до пенсійного фонду) і надати квитанції про сплату цих зборів до МРЕВ ДАЇ.

Однак, як випливає з копії наданих повідомлень слідчого управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Запорізькій області від 10.06.2004 року (а.с. 16, 17), у провадженні цього слідчого управління перебувала кримінальна справа, в ході досудового слідства по якій було встановлено, що при придбанні автомобілей громадянами ОСОБА_1 та інш. був сплачений збір на обов'язкове пенсійне страхування, суми даного збору вказані громадяни (у тому числі і відповідач по справі) через представника підприємства "Автотехсоюз" передавала обвинуваченим по вказаній кримінальній справі, які, у свою чергу, ці суми привласнювали,а платіжні документи про перерахування вказаних сум підробляли. Зокрема, ними був підроблений документ на перерахунок 2420 гривень 44 коп. на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 Мелітопольського відділення ПФУ при реєстрації автомобіля марки "Опель" на ім'я ОСОБА_1 від 19.03.2003 року.

Крім того, у відповідності до наданої копії постанови місцевого суду Шевченківського району м. Запоріжжя від 12.03.2004 року (а.с. 19-31), відповідач ОСОБА_1 був визнаний потерпілим по вказаній кримінальній справі.

Згідно до ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що відповідач по справі дійсно сплатив збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування у розмірі 3% від вартості придбаного ним автомобіля, однак, в результаті шахрайських дій інших осіб, що були у встановленому законом порядку за ці дії притягнуті до кримінальної відповідальності, до Пенсійного фонду сума сплаченого відповідачем збору не надійшла.

Згідно до ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її вини.

Крім того, суд також враховує, що, згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю три роки. Однак, як вбачається з матеріалів справи, автомобіль відповідачем був придбаний у березні 2003 року, у той же час не надійшов до Пенсійного фонду збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування, таким чином, перебіг строку позовної давності закінчився у березні 2006 року, а позов був поданий до Мелітопольського міськрайонного суду 24.01.2007 року і у судовому засіданні представник позивача з клопотанням про поновлення даного строку до суду не звертався, тому

суд приходить до висновку про те, що позивачем був пропущений строк позовної давності, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховучи те, що у судовому засіданні було достовірно встановлено, що ненадходження до пенсійного фонду суми збору відбулося з вини не відповідача, а інших осіб, а відповідач свій обов'язок з відрахування пенсійного збору при придбанні автомобілю добросовісно виконав, а також те, що позивачем був пропущений строк позовної давності, суд приходить до висновку про те, що у даному випадку за­явлена позивачем сума не підлягає стягненню з відповідача на його користь і у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 212, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення суми - відмовити повністю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області протя­гом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької об­ласті протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про -апе­ляційне оскарження.