Справа  № 2а-490/10 р.

    П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

  24 червня 2010 року  

Народицький районний суд Житомирської області в складі:  

головуючого – судді     Бруховського Є.Б.  

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-  

  ВСТАНОВИВ:  

Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації  не виплачені кошти, що передбачені ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закону) за період   з  01.07.2002 року  по 31.12.2008 року ,  в розмірі  48046,8 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідачів не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст.39 Закону становить вказану вище суму.  

Сторони в судове засідання не з’явились, але просять справу розглядати без їх участі, представник відповідача проти задоволення позову заперечує.  

Дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.  

Позивач з 01.01.1991 перебуває   на пенсії та постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесено до зони обов»язкового безумовного відселення.  

Вказані обставини підтверджуються наданими   копіями паспорту, пенсійного посвідчення, довідкою.  

Відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідну доплату, яку отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретному розміру – в сумі 13,2 грн.  

Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) передбачені наступні виплати:  

ст.39 Закону – непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищується пенсія в зоні безумовного обов»язкового відселення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат.  

Зазначеною вище постановою усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема:  

для підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні безумовного обов»язкового відселення – 1320 тис. крб. (13,2 грн. за гр. реф.).  

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

  Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05 та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Позивачем ставиться питання , як вбачається з розрахунку, про стягнення коштів, передбачених ст.39 Закону  за період  з  01.07.2002 року  по 31.12.2008 року.  

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, управління праці та соціального захист у населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються надбавки до пенсії.  

В абз.2 п.2 Постанови КМ України № 936 від 20.09.05 вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.  

Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації  за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію, а тому, вимога позивача до УПСЗН Народицької РДА є безпідставною.    

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.  

Керуючись ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд,-  

  ПОСТАНОВИВ:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці   та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, передбаченого ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період   01.07.2002 року  по 31.12.2008 року   , відмовити за  безпідставністю.  

На постанову суду до Житомирського апеляційного  суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови особами, що беруть участь у справі, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до Житомирського апеляційного  суду.  

  СУДДЯ: