Справа №2-2525/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

2 серпня 2010 року  

Сихівський районний суд м.Львова в складі:  

головуючої – судді Грудьвої Н.Б.,  

при секретарі Гулі А.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних,  

  в с т а н о в и в:  

  Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1 093,97 грн. 3% річних, 8 693,05 грн. інфляційних нарахувань та 7 817,58 грн. пені за прострочення виконання зобов`язань.  

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Сихівського районного суду м.Львова та рішенням апеляційного суду м.Львова підтверджено правомірність та підставність вимог до відповідача та стягнено суму страхового відшкодування та штрафних нарахувань. Відповідачем страхове відшкодування було виплачено 02.02.2010р. Згідно умов договору страхування відповідач несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення. За період з 25.04.2009р. по 01.02.2010р. прострочено відповідачем 283 дні, таким чином пеня становить 7 817,58 грн. (розрахунок додається). За період з грудня 2008р. по січень 2010р. інфляційні нарахування становлять 8 693,05 грн. Крім того відповідач повинен сплатити 3% річних за період з 25.04.2009р. по 01.02.2010р., прострочено 283 дні, сума 3% річних становить 1 093,97 грн.  

13.05.2010р. позивачем були уточнені позові вимоги в частині застосування норм матеріального права, зазначає, що відповідач неправомірно користувався коштами позивача, позивачу належить до виплати 3% річних, інфляційні нарахування та пеня, нарахування відсотків здійснюється по день сплати коштів кредитору.  

В поданих суду запереченнях проти позову відповідач зазначає, що згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24.04.2009р. на користь позивача стягнуто страхове відшкодування, 3% річних, інфляційні нарахування, пеню, моральну шкоду та судові витрати. Відповідно до рішення апеляційного суду Львівської області від 13.10.2009р. рішення місцевого суду в частині стягнення інфляційних нарахувань та моральної шкоди скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається чинними законодавством, Страховик не відшкодовує непрямі та інші витрати, які можуть бути викликані страховим випадком (штраф, вигода, яку втрачено, втрата прибутку, простій, банківське обслуговування, моральний збиток та інше).  

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, також просить стягнути судові витрати на користь позивача.  

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення аналогічні до викладених в запереченнях проти позову  

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.  

Судом встановлено, що згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24.04.2009р. з відповідача на користь позивача стягнуто 47 031,77 грн. страхового відшкодування, 587,88 грн. нарахованих 3% річних, 3 628,11 грн. інфляційних нарахувань, 5 597,42 грн. пені за прострочення виконання зобов`язання, 2000 грн. моральної шкоди, 626,08 грн. витрат за проведення експертизи та 153,2 грн. витрат на виклик експерта, крім того судові витрати (а.с.5-6).  

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 13.10.2009р. рішення Сихівського районного суду м.Львова частково скасовано, в задоволенні позову щодо стягнення 3 628,11 грн. інфляційних нарахувань та 2000 грн. моральної шкоди відмовлено (а.с.7-8).  

  Суди встановили, що 14.05.2008р. між позивачем і відповідачем укладено договір страхування транспортних засобів, строк дії якого з 15.05.2008р. по 15.05.2009р., страхова сума становить 102 010грн., згідно висновку експерта №105 від 27.02.2009р. ринкова вартість транспортного засобу марки «Ауді 6», р.н. НОМЕР_1, 2000 року випуску, станом на 27.07.2008р. становила 122 446 грн.  

27.07.2008р. в період з 2130 год. по 2150 год. невстановлена особа незаконно заволоділа даним автомобілем, який належав позивачу.  

Позивачу проведено страхове відшкодування в розмірі 49 877,73 грн., рішенням місцевого суду стягнуто ще 47 031,77 грн.  

02.02.2010р. позивачу на підставі рішення суду було виплачено страхове відшкодування в розмірі 53 996,35 грн. (а.с.28)  

Виходячи з вище викладеного, беручи до уваги, що законом не передбачено відповідальності страховика за час невиконання грошового зобов`язання якщо існує рішення суду, яким вже раніше було застосовані штрафні санкції, стягнуто 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язання, рішення місцевого суду було оскаржено у встановленому законом порядку, після набрання чинності рішенням апеляційного суду було виконане у встановленому законом порядку, а тому суд приходить до переконання, що позов є безпідставним, в його задоволенні слід відмовити.  

На підставі ст.9, 20 Закону України «Про страхування», ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.625, 979, 988 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -  

  В И Р І Ш И В :  

  В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Головуюча                       Н.Б.Грудьва