Справа 22ц -11623\2007                              Головуючий в 1 інстанції - Грищенко Н.М.

Категорія 21(1)                                          Доповідач - Митрофанова Л.В.

УХВАЛА

Іменем   України

2007 року серпня 08 дня колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Неклеси В.І.

суддів:  Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А.

при секретарі - Чубіній А.В.

за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованості за щомісячними виплатами у відшкодування шкоди, перерахунок розміру щомісячних страхових виплат у відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2007 позов ОСОБА_1 задоволений, з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Кривому Розі (далі Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість за щомісячними страховими виплатами у відшкодування шкоди за період з 01.05.2004 року по 01.05.2007 року в сумі 30831,12 грн., і щомісячно з 01.05.2007 року по 1632 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат або їх припинення.

В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки суд невірно визначив правові підстави для визначення початку спливу строку позовної давності, в рішенні відсутній розрахунок заборгованості за період з 01.11.1992 року по 01.07.2000 року, суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд не дав належну правову оцінку економічному обгрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, судом неправильно застосовано п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», так як ним не встановлений механізм перерахування розміру відшкодування шкоди.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

2

Судом встановлено, що позивач з 1962 року по 1978 рік працював на шахті «Жовтнева» ВО «Кривбасруда» (нині ВАТ «КЗРК») на різних посадах в тому числі скреперистом (гірником очисного забою) у шкідливих умовах праці. У 1963, 1964 та 1965 роках був травмований на виробництві,' що підтверджується відповідними актами розслідування нещасних випадків від 20.06.1963 року № 161, від 10.03.1964 року № 51, та від 04.05.1965 року № 66, внаслідок трудового каліцтва позивачу було встановлено ступінь втрати працездатності 80%, а з 19.01.1994 року - безстроково.

У зв'язку із чим відповідачем ВАТ «КЗРК» позивачу призначені щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам, з 01.05.2004 року, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.

Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними, спростовуються матеріалами справи і висновками суду.

Доводи відповідача, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд не дав належну правову оцінку економічному обґрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, судом неправильно застосовано п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахування щомісячних сум у відшкодування шкоди позивачу та застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів по ВАТ «КЗРК» при перерахунку сум відшкодування шкоди, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, погіршуючи положення працівників відповідно до чинного законодавства і наказало такі умови вважати недійсними.

Суд також обґрунтовано застосував коефіцієнти росту заробітної плати в галузі національної економіки при визначенні сум, що підлягають виплаті відповідачем за період з 01.03.2002р, а саме: коефіцієнт 1,193 з 01.03.2002р., коефіцієнт 1.182 з 01.03.2003 p., коефіцієнт 1.152 з 01.03.2004р., коефіцієнт 1.238 з 01.03.2005р., коефіцієнт 1.203 з 01.03.2006р.

Також колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно, у відповідності із роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 року № 2 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», застосовано строк позовної давності у три роки, оскільки вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років, що спростовує доводи Фонду соціального страхування та представника позивача викладені у скарзі про невірне застосування судом строку позовної давності.

3

Доводи апеляційної  .скарги про відсутність у рішенні суду розрахунків заборгованості по виплатам відшкодування шкоди за період з 01.11.1992 року по липень 2000 року спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2007 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.