Справа № 2-749/2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді – Козуб О.В.,
при секретарі – Кузь Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 280 гривень 56 копійок, -
встановив:
КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 280 гривень 56 копійок, посилаючись на ст.ст.ст. 80, 256, 257, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 66-68 Житлового Кодексу України, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом ЖКГ № 190 від 27.06.2008 року.
У судове засідання представник позивача з’явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, яка виникла за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року у розмірі 280 гривень 56 копійок, у вказану суму також війшла заборгованість у розмірі 9 гривень 47 копійок, яка виникла до 01.01.2008 року, зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_2, які надаються позивачем, з нею 20.03.2000 року укладено Типовий договір про надання населенню послуг по водопостачанню та водовідведенню на території АРК, та 14.12.2009 року з відповідачем переукладено договір. Відповідно до умов Типового договору від 20.03.2000 року, який діяв в період з 01.08.2000 року, розрахунок надання послуг здійснюється на 1 особу – відповідача ОСОБА_1, яка проживає і зареєстрована у вказаній квартирі. Відповідач ОСОБА_1 користувалася у вказаний спірний період наданими послугами, але здійснювала оплату за надані послуги не у повному обсязі, порушуючи умови договору, внаслідок чого в період з 1 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року у неї мається заборгованість перед КРП «ВПВКГ м.Джанкой» у розмірі 280 гривень 56 копійок. Договір від 20.03.2000 року не оспорювався відповідачем, з заявами про його розірвання відповідач не зверталася, дія Договору, у разі відсутності звернень відповідача про його розірвання, продовжується щорічно. Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановю КМУ № 630 від 21.07.2005 року, встановлений порядок відпуску води, відповідачу видана абоненська книжка і відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1, за яким вона сплачує за надані послуги по водопостачанню і водовідведенню. Згідно рішення Джанкойської міської ради АР Крим № 234 від 23.06.2001 року «Про норми відпуску води населенню», у житлових будинках з централізованим горячим водопостачанням встановлено норма відпуску холодної води у розмірі 225 літрів на добу, норма відпуску горячої води – 185 літрів на добу. Вказана норма не змінювалася і вказана у Типовому договорі.Посилалася представник позивача на те, що тариф для нселення з водопостачання в період з 01 лютого 2008 року становив 0,70 гривень та з водовідведення – 0,30 гривень, а рішення Джанкойської міської ради АРК № 525 від 22.12.2008 року з 01.01.2009 року встановлено тариф для населення на водопостачання – 1,47 гривень, а на водовідведення – 2,52 гривні. Після цього, 06.02.2009 року вказане рішення було скаосвано рішенням Джанкойської міської ради № 908 від 06.02.2009 року, а після цього прийняте нове рішення № 910 від 25.03.2009 року «Про приведення тарифів на послуги водопостачання і водовідведення до уровня економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, яким встановлено тарифи для населення на водопостачання – 1,05 гривень, а на водовідведення – 1,80 гривень. Вищевказані рішення Джанкойської міської ради АРК № 908 від 06.02.2009 року та № 910 від 25.03.2009 року скасовані в судовому порядку, і діяв тариф встановлений рішенням № 525 від 22.12.2008 року. Також, в період з 06.04.2009 року у будинку відповідача встановлений спільний водомір, у звязку з чим у громадян у яких не має водомірів, визначення споживаної води здійснювалося шляхом взяття загальної суми кубів води за відрахуванням показань лічільникив у громадян, в квартирах яких встановлені водоміри, і поділу залишку цієї суми на кільківсть осіб, в квартирах яких не встановлений водомір. Не здійснюється оплата за воду тільки при її утечке що повинно підтверджуватися актом, таких актів за період з 01.01.2008 року по 01.10.2009 року у відповідача не складалося. Внутрібудинкові системи обслуговує ЖЕО, якщо у квартирі відсутня вона, то складається акт і здійснюється перерахуноку на підставі вказаного акту, за вказаний спірний період відповідачем та у присутності сусідів та представника КРП «ВПВКГ м.Джанкой» не складалися акти та з зазявами про складання відповідних актів у звязку із відсутністю у її квартирі води та здійснення перерахунку відповідач не зверталася, якщо є підстави для перерахунку, то він здійснюється тільки за останній квартал з моменту звернення. Також, відповідно доп.2.9.3 Правил, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, відповідач повинна попереджати позивача про не проживання у квартирі і не користування послугами надаваємими позивачем шляхом подання письмової заяви та відповідних підтверджуючих документів, позивачем проводиться опломбування вводу. Підстав, передбачених п.20 Договору для здійснення перерархунку оплати за надані послуги не вбачається.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з'явилася, не визнала позовні вимоги у повному обсязі, пояснив, що Договір про надання послуг по водовідведенню та водопостачанню укладений 20.03.2000 року тільки на один рік. У зв’язку із прийняттям ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 25.06.2004 року, вказаний Договір від 20.03.2000 року втратив чинність з 01.01.2006 року відповідно до перехідних положень вказаного закону. Відповідно до п.п.3 п.2 ст. 21 вищевказаного Закону, позивач повинен був укласти з нею новий договір з визначенням відповідальності за дотриманням його умов відповідно з Типовим договором, що позивачем не зроблено, і позивач продовжував з 2006 року диктувати в односторонньому порядку їй свої умови та кість наданих послуг. Новий договір укладений з нею тільки у грудні 2009 року. Їй відмовили у встановленні лічильника з тих підстав, що вона має заборгованість. Тільки 08.12.2009 року, Джанкойським УГГ ВАТ «Кримгаз» встановлено лічильник у її квартирі. Повідомила суд про те, що в її квартирі була вода тільки деякі часи і вона мала можливість користуватися водою тільки в день, а в інший час не мала можливості користуватися водою, оскільки вона була відсутня. Позивач вказаними обставинами порушував її права щодобово, порушував її права надаваючі їй неякісні послуги, та надавав їх несвоєчасно. Указала, що вона актів про відсутність у неї води і в які дні не складала, до позивача з вимогами про складання актів щодо відсутності або неякості води і з заявами про здійснення перерахунку або зменшення їй плати за водопостачання не зверталася. Зазначила, що перерви у постачанні холодною та гарячою водою не повинні перевищувати більше 6 годин на добу, а вона не отримувала послуги з водопостачання щодобово протягом 12-16 годин, у зв’язку з чим відповідно до Правил користування користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України плата оплата за воду потрібна бути зменшена на 3,3 % місячної плати за кожен день перевищення допустимого строку відхилення, що не було зроблено позивачем. Вказала, щодобова норма споживання води на 1 особу зазначена у договорі - 300 літрів завищена (8,5 кубів на місяць), таку кількість води вона не використовує, реальне споживання води складає у неї не більше 2-х кубів в місяць, що відповідає даним, які вона оплачує за лічильником, оскільки вона проживає одна, є пенсіонеркою, іноді на місяць і більше уїжджає до родичів або друзів. Вона також не зверталася до позивача з заявами про її відсутність (вибуття) з місця проживання, про те, що вона виїжджала і тривалий час не користувалася водою не зверталася, документів, підтверджуючих ці обставини не надавала. Повідомила, що відсутність її за місцем свого проживання у зв’язку із поїздками до хворої матері та іншими поїздками, може бути підтверджено проїзними документами за 2008-2009 роки (за 2008 рік - 149 днів (38 білетів), за 2009 рік – 124 дні (48 білетів)), які у неї збереглися (реєстр проїзних документів вона додає). Вказані проїзні документи вона позивачу не надавала, повідомила про ці обставини тільки в судовому засіданні. Лічильник у неї був відсутній, у їх будинку на спірний період лічильник був відсутній у неї та у сусідки ОСОБА_2, у інших квартирах встановлений лічильник, а таку кількість води витрачала не вона, а її сусідка ОСОБА_2, яка займається виготовленням самогону. У квітні їй незаконно нарахували 78 гривень 12 копійок за якоби витрачені 23 куба води, але як зазначено з квітня 2009 року спільний водомір не працював і яким чином нарахована вказана сума невідомо. Також, вона вважала, що у неї є переплата у розмірі 7 гривень 17 копійок за період з 2004-2007 роки, але позивачем зазначено у неї заборгованість станом на 01.01.2008 року у розмірі 9 гривень 47 копійок. Зазначила, що в судовому порядку вирішувалося питання щодо скасування рішень про затвердження тарифів, вважає, що з 01.02.2009 року тарифи населенню на водопостачання у розмірі 1,47 гривень і водовідведення у розмірі 2,52 гривні ( 3,99 гривень) незаконно підвищені, посилаючись на оголошення у газетах про те, що до 10 травня тарифи не підвищувалися, але вона здійснювала оплату по підвищеним тарифам. Переплата за лютий, березень, квітень і 10 днів травня 2009 року складає 24 гривні 98 копійок та 7 гривень 17 копійок переплата за період до 01.01.2008 року, а всього 32 гривні 15 копійок.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 280 гривень 56 копійок підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 мешкає у АДРЕСА_2 і є користувачем послуг, які надаються КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» по водопостачанню та водовідведенню. Між сторонами 20.03.2000 року укладено Типовий договір по наданню послуг з водопостачання та водовідведення. Відповідачу ОСОБА_1 оформлено особовий рахунок № НОМЕР_1 і видано абонентську книжку, позивач має пільгу 50%. Умови вказаного Типового договору з моменту його укладення сторонами не змінювався. Вказаний договір не переукладався в спірний період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року, не був розірваний будь ким зі сторін цього Типового Договору, що не оспорюється сторонами, і суд вважає, що умови вказаного Договору повинні виконуватися сторонами належним чином. Доводи відповідача про втрату чинності вказаного договору у зв’язку із прийняттям ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» і обов’язок позивача переукласти Типовий договір з нею, і неможливість застосовувати до правовідносин умови Договору від 20.03.2000 року, суд не приймає до уваги, оскільки типовий договір укладається на підставі Правил надання послуг по водовідведенню та водопостачанню і відповідно до типового договору його строк не визначений. У відповідача у спірний період з 01.01.2008 року лічильник води був відсутній, і тільки 08.12.2009 року засіб обліку води встановлений у квартирі відповідача, що підтверджується довідкою Джанкойського управління газового господарства ВАТ «Кримгаз» (а.с.40).
Правовідносини сторін регулюються ст.ст.629,630 ЦК України, ст.ст.67-68 Житлового кодексу України, ст.ст. 19, 23, 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», ст.ст.20, 31, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України з питань житлово-комунального господарства, затверджених Наказом Державного Комітету України по ЖКГ № 65 від 01.07.1994 року та Наказом ЖКГ № 190 від 27.06.2008 року, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення , затвердженими Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Пунктами 17,18 Правил передбачено, що послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п.9 Типового договору від 20.03.2000 року, розрахунковий період оплати послуг – один календарний місяць, строк внесення платежів не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця. Відповідно до п.п.21,22 Правил, плата за надані послуги, у разі відсутності лічильника, стягується на підставі встановлених норм та тарифів.
Суд, задовольняючи частково позовні вимоги КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг по водопостачанню та водовідведенню у розмірі 243 гривні 80 копійок, виходить з того, що відповідач ОСОБА_1 уклала Типовий договір 20.03.2000 року з позивачем, підписавши його, погодилася з його умовами, згідно якого вона проживає і отримує послуги по водопостачанню та водовідведенню у квартирі АДРЕСА_2 АРК на одну особу за нормою споживання води, яка змінювалася і на момент виникнення спірної заборгованості норма відпуску води для населення відповідно до рішення Джанкойської міської ради АРК № 234 від 23.06.2001 року становила 225 літрів на добу. Рішенням Джанкойської міської ради АРК №567 від 21.12.2007 року в період з 01 лютого 2008 року тариф для населення з водопостачання становив 0,70 гривень та з водовідведення – 0,30 гривень. Рішенням Джанкойської міської ради АРК № 525 від 22.12.2008 року з 01.01.2009 року встановлено тариф для населення на водопостачання – 1,47 гривень, а на водовідведення – 2,52 гривні. Після цього, 06.02.2009 року вказане рішення було скаосвано рішенням Джанкойської міської ради № 908 від 06.02.2009 року, і нове рішення прийняте Джанкойською міською радою АРК за № 910 від 25.03.2009 року «Про приведення тарифів на послуги водопостачання і водовідведення до уровня економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, яким встановлено тарифи для населення на водопостачання – 1,05 гривень, а на водовідведення – 1,80 гривень. Вищевказані рішення Джанкойської міської ради АРК № 908 від 06.02.2009 року та № 910 від 25.03.2009 року скасовані в судовому порядку, і діяв тариф встановлений рішенням № 525 від 22.12.2008 року.
Згідно розрахунку заборгованості (а.с. 3) наданого до позову, сума заборгованості за період до 01.01.2008 року склала 09 гривень 47 копійок, а в період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року склала 441 гривня 88 копійок, а всього 451 гривня 35 копійок, з урахуванням зазначених позивачем у розрахунку сплачених відповідачем сум у розмірі 170 гривень 79 копійок, заборгованість за вказаний у розрахунку період склала 280 гривень 56 копійок.
В судовому засіданні перевірено судом розмір оплати відповідачем послуг по водовідведенню і водопостачанню за оригіналами квитанцій в абоненській книжці, копії яких відповідачем не надавалися, всього за вказаний спірний період, заявлений представником позивача з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року відповідачем сплачено 198 гривень 08 копійок, а не 170 гривень 79 копійок, як зазначено у розрахунку позивача. При стягненні з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 243 гривні 80 копійок, суд приймає до уваги те, що позивачем у позові та представником позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги, які не змінювалися і не змінювався їх розмір і період, за який стягується заборгованість, просили стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 280 гривень 56 копійок саме за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року. Суд, не враховує суму заборгованості у розмірі 9 гривень 47 копійок і відмовляє у її стягненні, оскільки позовні вимоги про стягнення саме цієї заборгованості і саме за вказаний спірний період до 01.01.2008 року не заявлялися представником позивача, також представником позивача не надано розрахунку за вказаний період з зазначенням нарахованої суми та сплаченої суми, що унеможливлює також перевірити правільність розрахунку.
Суд, не приймає до уваги доводи відповідача і вважає їх необґрунтованими стосовно того, що норма кількості води на 1 особу завишена, оскільки відповідно до умов договору та Правил, норма відпуску води населенню у розмірі 225 літрів відповідно до п. 7 Правил, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року встановлена рішенням Джанкойської міської ради АРК № 234 від 23.06.2001 року і не змінювалася.
Суд, також не вбачає підстав для здійснення перерахунку за воду за спірний період, про що просила відповідач в судовому засіданні, посилаючись на невідповідність кількості та якості води надаваємої позивачем, а саме, відсутність води у її квартирі біля 12-16 годин на добу та її тривалу відсутність по декілька місяців і поїздки, наявність у неї проїзних документів, оскільки відповідач не надала суду документів, які підтверджують відсутність води вказану кількість годин (12-16 годин на добу) у її квартирі, акти не складалися, з відповідними заявами відповідач до позивача не зверталася. Згідно письмових звернень відповідача (а.с. 41-43), вона просила позивача, Джанкойський міськвиконком і прокурора встановити їй лічильник, зазначала, що вона не витрачає таку кількість води яку їй нараховують і зазначала про користування водою у великій кількості сусідкою при виготовленні самогону, посилалася на постанову Джанкойського МВ, але у своїх заявах відповідачем не зазначено про відсутність води в її квартирі, неналежне постачання води або про зниження якості води, також відповідач не просила про складання актів і про здійснення перерахунку, зазначила про відмову від оплати заборгованості. Підстав для перерахунку і зменшення нарахованих за спірний період відповідачу сум відповідно до вимог п.20-24 Договору та п.п.29-32Правил не вбачається. Також відповідно до Правил, перерахунок може бути здійсненний протягом 5 днів з дня отримання Акту про зниження якості надаваємих послуг (п.22 п.п «е» Договору) позивачем за наданням відповідачем відповідної письмової заяви з зазначенням періоду її відсутності та підтверджуючих документів про відсутність її у квартирі, який здійснюється за останній квартал, та у разі відсутності відповідача здійснюється опломбування вентелю на вводі у квартиру. Вказані обставини, також не є підставою для зменшення на 3,3% місячної плати за воду відповідачу. У постанові Джанкойського МВ від 24.09.2009 року,наданої відповідачем (а.с.34), встановлено обставини щодо виготовлення самогону ОСОБА_2, але не визначено точний період та розмір витраченої нею води для можливості здійснити перерахунок відповідачу за фактичним витрачанням нею води.
Відповідно до п. 13 Договору від 20.03.2000 року, при наявності засобів будинкового і по квартирного обліку води у багатоквартирних будинках виконавець здійснює перерахунок розміру оплати за фактично надані послуги за показаннями засобів обліку, та згідно п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
Суд не погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що позивач невідомо як нараховував їй плату за воду з 06.04.2009 року у зв’язку із виходу з роботи спільного будинкового засобу обліку води, оскільки лічильник в цей період часу не працював і в період з 06.04.2009 року при нарахуванні поточних платежів позивачем застосовувався тариф у розмірі 2 гривні за нормами споживання води для населення, що не суперечить положенням Договору та Правил, якими визначено, що при відсутності лічильника, нарахування здійснюється за встановленими нормами.
Суд, враховує те, що відповідачем не оскаржувалися дії позивача щодо відмови встановити лічильник, з відповідними позовами вона не зверталася, лічильник був встановлений тільки з 08.12.2009 року і саме з цього періоду вона повинна сплачувати за воду з урахуванням об’єму води, яку фактично використовує згідно показань лічильника. Обєм води, який використовується відповідачем у 2010 році, не може бути підставою для перерахунку відповідачу нарахованих сум за користування водою у 2008-2009 роках за цим об’ємом.
Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30 гривень. Суд стягує з відповідача в доход держави судовій збір у розмірі 51 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 14, 60, 88, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 280 гривень 56 копійок задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» заборгованість у розмірі 243 гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кримського Республіканського Підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкой» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 30 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України.
Суддя Козуб О.В.