справа № 2-1019-1/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 р. Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді                           Черненко В.А.

при секретарі                                                 Талько В.В.

з участю позивача                                         Гаврилюка Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

В січня 2007 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2., що посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося через різні погляди на життя, систематичні сварки та скандали. З червня 2001 р. між ними припинені фактичні шлюбні відносини, не ведеться спільне господарство. Почуття любові та поваги до відповідачки втрачене.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що від шлюбу з відповідачкою вони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2001 р. вони перестали вести спільне господарство, мають окремий бюджет та не підтримують $ подружніх стосунків, оскільки відповідачка проживає з іншим чоловіком. Між ним та відповідачкою втрачено почуття поваги та любові і він наполягає на розірванні шлюбу. Спору щодо поділу майна та місця проживання сторони не мають. Заперечує можливість примирення і просить розірвати шлюб, поклавши на нього судові витрати.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій позовні вимоги позивача визнала, просить суд шлюб між ними розірвати та розглядати справу у ії відсутність.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

2

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.08.1991 р Від цього шлюбу мають дочкуОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1

Враховуючи ту обставину, що з червня 2001 р. сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, мають окремий бюджет, не підтримують подружніх стосунків, заперечують проти можливості примирення, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб слід розірвати.

Витрати, пов'язані з оформленням розірвання шлюбу в органах РАЦС, суд вважає за необхідне покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110,112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 57, 60, 174, 215 ЦПК України суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 09.08.1991 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у РАГСі Виборгського району м. Ленінграда актовий запис 1868, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1. при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС держмито на користь держави по 17 грн., ОСОБА_2. від сплати державного мита звільнити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до і Апеляційного суду м. Києва протягом одного місяця з наступного дня  після його проголошення .