Справа № 2а-3920/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді Гром Л.М.
при секретарі Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
20.07.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції та просить суд визнати дії відповідача незаконними, скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов’язати відповідача прийняти виконавчий лист до виконання та виконати рішення суду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в червні місяці позивач звернулася до відповідача з заявою про примусове виконання рішення суду. 12.07.2010 року позивач отримала лист від Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, в якому була постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження та у прийнятті до провадження виконавчих документів, та виконавчий лист. Позивач вважає, що постанова незаконна оскільки в тексті постанови не зазначено з яких підстав позивачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та прийнятті виконавчого листа. Відповідачем в особі заступника начальника відділу Шило Тетяною Олександрівною було порушено вимоги ст. ст. 5, 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, просила суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, де зазначається, що юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 липня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.08.2010 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30 липня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 04.08.2010 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 606-XIV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст. 4 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ст. 5 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що позивачем було подано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-9336/09, де просить стягнути з державного бюджету України 8,80 грн.
18.06.2010 року заступником начальника відділу Шило Тетяною Олександрівною було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Вимоги до виконавчого документу прямо передбачені у ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року. Згідно з вказаною нормою, у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування або ім'я стягувача і боржника, їх місцезнаходження та реквізити;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
З вказаною нормою кореспондується норма п. 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, якою передбачено право державного виконавця відмовити у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону.
За правилами ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Заступник начальника відділу, оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 18.06.2010 року мотивував тим, що діяв в межах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 року № 609, якою затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, вказавши, що повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства. Постанова прийнята на підставі вимог ст.ст. 21,23,26 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд вважає необхідним зазначити, що рішення про відмову у відкритті провадження є правильним, але ґрунтується не на тих підставах.
Так, як вбачається з матеріалів справи, судом прийняте рішення щодо стягнення з Державного бюджету України відшкодування судового збору та судових витрат на користь стягувача. Повернення даних коштів проводится з Державного казначейства за примусовим виконанням рішення Деснянським відділом Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції. На підставі цього як і визначився державний виконавець виконавче провадження не підлягало відкриттю, але постанова про відмову у відкритті провадження повинна бути прийнята на підставі конкретних не двозначних обставин в даному випадку за ст. 26 п. 4 Закону України "Про виконавче провадження" .
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи відповідність постанови від 18.06.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження вимогам законодавства суд визначає, що вона винесена заступником начальника відділу без достатніх на те правових підстав, без урахування усіх обставин, що мали значення для її прийняття, в порушення принципу законності, добросовісності, розсудливості, прав та охоронюваних законом прав позивача, а відтак підлягає до скасування.
Керуючись ст. ст.17, 18, 41, 70, 71, 104, 122 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції незаконними щодо винесення постанови від 18.06.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Скасувати постанову Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції від 18.06.2010 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гром Л.М.