Справа №2-2057/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 27 липня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді   Степаненка О.М.,

при секретарі:            Антоновій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, моральної шкоди, суд, -

 в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, моральної шкоди, обґрунтовуючи його тим, що 24.07.2008 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_1, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу автомобіля Peugeot-308 д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, на умовах Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 100 від 13.03.2007 року.

Акту умов зазначеного Договору, строк його дії становив 7 років - з 25.07.2008 р. по 24.07.2015 р. Загальна сума страхового платежу складала 37012,80 грн.  

Страхові платежі за перший та другий роки страхування ним сплачені в повному обсязі у визначені Договором строки.

Відповідно до п.2.3.4. частини ІІ Договору, страховий випадок - страховий ризик (подія), зазначений у п. 1.2 цього Договору (ДТП), що відбувся і з настанням якого виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій третій особі.

26.11.2008 року настав страховий випадок - в м. Христинівка за його участю сталась дорожньо-транспортна подія, в результаті якої належний йому застрахований автомобіль Peugeot-308 д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

Одразу, після дорожньо-транспортної події (страхового випадку) всі дії відповідали вимогам п.п. 2.10, 2.11 та 2.12 частини II Договору.

27.11.2008 року до Уманського міського відділення ВАТ НАСК «Оранта» ним була подана заява за №289-37 від 27.11.2008 року про виплату страхового відшкодування в зв'язку з настанням страхового випадку - пошкодження автомобіля Peugeot-308 д.н.з. НОМЕР_2, якого також в цей же день було евакуйовано на платну автостоянку сервісної СТО ПП ОСОБА_2 «Автоцентр Магнат», яка здійснює гарантійне обслуговування зазначеного автомобіля.

Відповідно до акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №713 від 05.12.2009 року, матеріальні збитки завдані в результаті пошкодження автомобіля складали 42877,84 грн.  

Вважає, що сума зазначених збитків є сумнівною, оскільки дані, які застосовувались при її розрахунках не відповідають фактичним обставинам, а тому даний акт є необ'єктивним і не може братись до уваги.

Так, зокрема, на 4-й сторінці Акту в дослідженні за п. 1.3 вказано, що ціна нового автомобіля Peugeot-308 - 27244,02 доларів США, що за курсом НБУ на 05.12.2008 року дорівнює 132000 грн.

Акту довідки Центрального Уманського відділення ЧОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.02.2010 року № 24-00/30-280 співвідношення української гривні до долару США за курсом НБУ станом на 05.12.2008 року становило 1 долар США - 7,36 грн., тобто вартість зазначеного автомобіля фактично дорівнює 200554,12 грн.  

Таким чином вартість автомобіля, а відтак і вартість його відновлювального ремонту визначені невірно.

Вважає, що правильною та обгрунтованою є вартість відновлювального ремонту автомобіля в сумі 44318,90 грн., що визначена сервісною СТО (рахунок-фактура № ЗН-0000431 від 10.12.2008 року ).

Рішенням ЧОД НАСК «Оранта» від 23.01.2009 року № 12-07/8, було надано дозвіл на виплату страхового відшкодування в сумі 33091,53 грн. (без урахування ПДВ та вартості послуг транспортування автомобіля, а також з урахуванням безумовної франшизи в розмірі 2% - 2640 грн.).

Однак, на вказаний час вартість відновлювального ремонту автомобіля значно зросла, оскільки відповідно до рахунку-фактури сервісної СТО № ЗН-0000431 від 04.03.2009 року вартість такого ремонту вже становила 61276,40 грн.  

21.05.2009 року автомобіль було відремонтовано і 25.05.2009 року акт виконаних робіт по заказу-наряду № ЗН-0000431 на загальну суму 61276,40 грн. був наданий Страховику.

24.07.2009 року ЧОД ВАТ НАСК «Оранта» йому було перераховано лише 2000 грн.

09.09.2009 року, 07.12.2009 року та 13.01.2010 року ним рекомендованими листами Страховику були направлені претензії з проханням повної виплати страхового відшкодування, але жодної відповіді до цього часу він не отримав, а страхове відшкодування залишається невиплаченим.

Таким чином бездіяльність Страховика щодо повної виплати йому страхового відшкодування прямо суперечить вимогам чинного законодавства та умовам Договору.

Так, вартість відновлювального ремонту станом на 10.12.2009 р. становила 44318,90 грн. (рахунок - фактура сервісної СТО № ЗН-0000431 від 10.12.2008 року); безумовна франшиза - 2640 грн. (п. 1.7.1 Договору); вартість евакуації автомобіля - 500 грн.  

Сума страхового відшкодування (заборгованості) станом на 23.01.2009 року – 42178,90 грн. (44318,90 грн. - 2640 грн.+ 500 грн. = 42178,90 грн.); сума страхової виплати 27.02.2009 року – 33091,53 грн.; вартість відновлювального ремонту станом на 27.02.2009 року – 61276,40 грн.

Сума заборгованості страхового відшкодування станом на 27.02.2009 року з урахуванням безумовної франшизи та вартості евакуації автомобіля складає 26044,87 грн. (61276,40 грн. – 33091,53 грн. - 2640 грн.+ 500 грн. = 26044,87 грн.); сума страхової виплати 24.07.2009 року - 2000 грн.; сума заборгованості страхового відшкодування з 25.07.2009 року по 28.02.2010 року складає 24044,87 грн. ( 26044,87 грн. - 2000 грн. = 24044, 87 грн.).

Відповідно до довідки судового експерта ТОВ «Аудиторська фірма «Бізнес-Лайн» від 11.02.2010 року загальна сума пені (неустойки) за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати (заборгованості), належної до сплати відповідно до умов Договору становить 6434,08 грн., а втрати від інфляційних процесів складають 2301,15 грн.  

Крім того, внаслідок неправомірних дій Страховика щодо невиплати повної суми страхового відшкодування, йому заподіяна і моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 8000 грн. Зазначена моральна шкода виразилась в довготривалому нервовому потрясінні та перенесенні в зв'язку з цим моральних страждань. Він втратив сон, став роздратованим та постійно перебуває в стані душевного хвилювання, оскільки до цього часу повністю не повернув борг своєму родичу, в якого позичав кошти на оплату відновлювального ремонту автомобіля в сумі 28000 грн. Його відносини з ним стали вкрай напруженими та прохолодними, практично не спілкуються.

Просить стягнути з Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта» на його користь 46607,91 грн., з яких 24044,87 грн. страхового відшкодування; 6434,08 грн. пені; 2301,15 грн. втрат від інфляційних процесів; 8000 грн. моральної шкоди; судових витрат в сумі 5886,08 грн. (в т.ч. судовий збір – 466,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення - 120 грн., витрати на правову допомогу - 5000 грн., вартість розрахунків судового експерта - 300 грн.).

     В судовому засіданні представник позивача до довіреністю адвокат Методики двічі зменшив позовні вимоги, 30.06.2010 року на 8991,40 грн., 27.07.2010 року зменшив розмір пені на 3217,04 грн. та остаточно визначив позовні вимоги до ЧОД ВАТ НАСК «Оранта» в сумі 34399,47 грн. Просив позов задоволити.

     Представник ЧОД ВАТ НАСК «Оранта» за довіреністю Хороший І.В. позов не визнав, вважає що зобов’язання з боку відповідача перед ОСОБА_1 виконані, страхове відшкодування, в тому числі й пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування виплачено в повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Акту ст. ст. 628, 629, 632, 638 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов’язковим для виконання сторонами; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В судовому засіданні встановлено, що 24.07.2008 року між Уманським міським відділенням ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 був укладений договір № 45 добровільного страхування транспортного засобу, згідно якого забезпеченим транспортним засобом був визначений автомобіль Peugeot-308 2008 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

26.11.2008 року настав страховий випадок - сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Peugeot-308, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить Страхувальнику НАСК «Оранта» ОСОБА_1 і яким він керував на момент ДТП та автомобіля ІАС, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який належить Аваль, і яким він керував на момент ДТП.

На виконання умов Договору, ОСОБА_1 27.11.2008 року звернувся до ВАТ НАСК «Оранта» із заявою про страхову виплату.

Страховиком, на виконання умов п. 2.11.4 Договору протягом 10 робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків, а саме 12.12.2008 року, був складений страховий акт №39, відповідно до якого сума страхового відшкодування, яку необхідно було виплатити ОСОБА_1, становила 40737,84 грн., яка визначена наступним чином.

Акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця №713 від 05.12.2008 року матеріальний збиток, завданий власникові Peugeot-308, в результаті його пошкодження при ДТП склав 42877,84 грн.

Відповідно до п. 1.3 Договору, в разі настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, франшиза, тобто сума, яка не відшкодовується страхувальнику, становила 0,5 % страхової суми. Тому, при визначенні розміру страхової виплати, від розміру матеріального збитку згідно Акту було відраховано франшизу в розмірі 2640 грн.

Крім того, при визначенні розміру страхової виплати, на виконання п. 2.12.1.3 Договору, Страховиком були враховані витрати ОСОБА_1 на евакуацію транспортного засобу в розмірі 500 грн., що підтверджується проектом розрахунку розміру страхового відшкодування за договором страхування №45 від 24.07.2008 року.

Остаточний розмір страхової виплати склав 40737,84 грн.

Суд не може прийняти до уваги ствердження позивача про те, що вартість автомобіля визначено невірна і повинна складати відповідно до його розрахунків 200 554,12 грн., так як договір добровільного страхування від 24.07.2008 року укладений сторонами у відповідності зі ст. 638 ЦК України, тобто при умові досягнення згоди з усіх істотних умов договору. При його укладанні сторонами були дотримані всі вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України - позивач та відповідач підписали договір маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало його внутрішній волі. На підставі викладеного, дійсна вартість автомобіля повинна відповідати сумі, визначеній у вищезгаданому договорі, тобто 132000 грн.        

Твердження позивача про те, що ВАТ НАСК «Оранта» повинно було при визначенні розміру страхового відшкодування керуватись наданими страхувальником рахунками зі станції технічного обслуговування є необгрунтованими виходячи з слідуючого.

Так, згідно п. 1.5.1 Договору вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначається за Варіантом 2. Акту п. 2.12.4.2 Договору визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу за варіантом 2 визначається на підставі висновків аварійного комісара Страховика або спеціаліста узгодженої зі Страховиком експертної організації, виконаних відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів (варіант 1), але вартість відновлювального ремонту пошкоджень, що вказані в акті (актах) огляду, підлягає корегуванню у разі виконання Страхувальником наступних умов: письмового узгодження зі Страховиком попередніх рахунків, нарядів-замовлень СТО на
виконання ремонту. Таке узгодження здійснюється до початку ремонтних робіт; надання деталізованих актів виконаних робіт профільованих (фірмових, тих, що мають
право гарантійного ремонту пошкодженого транспортного засобу) станцій технічного
обслуговування.

Оскільки представником позивача не надано суду підтвердження письмового узгодження попередніх рахунків (відсутні будь-які листи, довідки, акти, протоколи, тощо про надання згоди ВАТ НАСК «Оранта» на ремонт автомобіля на певній СТО та погодження з наданими рахунками), тому суд вважає, що вартість відновлювального ремонту повинна  визначатись на підставі Акту дослідження товарознавця  №713 від 05.12.2008 року.

Суд не може прийняти до уваги надані ОСОБА_1 до ВАТ НАСК «Оранта» рахунок-фактуру від 10.12.2008 року на суму 44318,90 грн. та рахунок-фактуру від 04.03.2009 року на суму 61276,40 грн. з ПП ОСОБА_2 «Автоцентр Магнат», так як вказані рахунки в порушення вищевказаного п. 2.12.4.2 не погоджені із Страховиком, а тому є безпідставними.

Крім того судом встановлено, що Акту п. 2.11.4.1 Договору після складання страхового акту, Страховик протягом 15 робочих днів здійснює виплату відшкодування.

Акту п. 2.11.5.2 Договору, Страховик має право відстрочити прийняття рішення щодо визнання випадку страховим та розміру страхового відшкодування у випадку, коли обставини страхового випадку перебувають на розгляді суду - до одержання страховиком рішення суду. Вказане рішення суду, а саме постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 26.12.2008 року, ВАТ НАСК «Оранта» отримало 26.12.2008 року.

Тобто з цього часу у Страховика починається відлік 15 робочих днів на виплату страхового відшкодування, який з урахуванням святкових днів сплив 23.01.2009 року, про що додатково свідчить лист ЧОД ВАТ НАСК «Оранта» від 23.01.2009 року № 12-07/81 щодо надання дозволу на виплату страхового відшкодування.  

Однак, ВАТ НАСК «Оранта» не виплатило ОСОБА_1 вчасно страхове відшкодування в розмірі 40737,84 грн., чим порушило умови Договору. Вказаний факт представником Страховика не заперечується.

Відповідно до п. 2.9.4.3 Договору при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування страховик сплачує пеню за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

Тому, з 23.01.2009 року, з дня коли страховиком були порушені умови Договору щодо своєчасності виплати відшкодування, на суму 40737,84 грн. повинна нараховуватись пеня у вигляді облікової ставки НБУ.

Акту платіжного доручення № 46 від 16.02.2009 року ОСОБА_1 було виплачено 33091,53 грн. страхового відшкодування.

 Таким чином, з 23.01.2009 року по 16.02.2009 року, тобто за 24 дні прострочки, повинна бути нарахована пеня на суму 40737,84 грн.

Розрахунок розміру пені: 40737,84 х 12% (ставка НБУ): 365 х 24 = 321,44 грн.

Твердження позивача про те, що прострочка страховика була до 27.02.2009 року є необгрунтованим, оскільки відповідно до п. 2.13.2 Договору датою виплати страхового відшкодування вважається дата списання коштів з поточного рахунку страховика, а цією датою, згідно вказаного платіжного доручення, є 16.02.2009 року.

Після 16.02.2009 року пеня за прострочку виплати страхового відшкодування повинна нараховуватись на суму: 40737,84 - 33091,53 = 7646,31 грн.

Акту платіжного доручення № 2771 від 24.07.2009 року ОСОБА_1 було перераховано 1994,65 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, з 16.02.2009 року по 24.07.2009 року, тобто за 158 днів прострочки, повинна бути нарахована пеня на суму 7646,31 грн.

Розрахунок розміру пені: 7646,31 х 12% (ставка НБУ по 14.06.09 р.): 365 х 118 = 296,64 грн.;

7646,31 х 11% (ставка НБУ з 15.06.09 р. по 24.07.09 р.) : 365 х 40 = 92,18 грн.  

Після 24.07.2009 року пеня за прострочку виплати страхового відшкодування повинна нараховуватись на суму 7646,31 - 1994,65 = 5651,66 грн.

Акту платіжного доручення № 1463 від 19.04.2010 року ОСОБА_1 було доплачено 7545,24 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, з 24.07.2009 року по 19.04.2010 року, тобто за 269 днів прострочки, повинна бути нарахована пеня на суму 5651,66 грн.

Розрахунок розміру пені: 5651,66 х 11% (ставка НБУ по 11.08.09 р.): 365 х 18 = 30.66 грн.  

5651,66 х 10,25% (ставка НБУ з 11.08.09 р. по 19.04.10 р.) : 365 х 251 = 398,36 грн.

Таким чином, розмір пені за весь час прострочки складає:

321,44 + 296,64 + 92,18 + 30,66 + 398,36 = 1139,28 грн.

Загальна сума виплачених страховиком коштів ОСОБА_1 складає:  

33091,53 + 1994,65 + 7545,24 = 42631,42 грн.

Суд приходить до висновку, що ВАТ НАСК «Оранта» виплатило ОСОБА_1 більшу суму, ніж повинно було згідно страхового акту: 42631,42-40737,84 = 1893,58 грн. (сума переплати).

Надлишок залишається й при відрахуванні з суми переплати розміру пені за прострочку виконання зобов'язання 1893,58 грн. - 1139,28 грн. = 754,3 грн.

Наявність суми переплати ВАТ НАСК «Оранта» встановлює безпідставність позовних вимог позивача.

Вимога позивача про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» втрат від інфляційних процесів є не обґрунтованою, оскільки такий вид штрафних санкцій не передбачений Договором. Слід врахувати, що згідно діючого цивільного законодавства, сторони в своїх відносинах, керуються договором, укладеним між ними.

В частині відшкодування моральної шкоди вимоги до задоволення також не підлягають. Законодавством встановлено, що моральна шкода – це втрати немайнового характеру, яких позивач зазнав в наслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії відповідача. Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння матеріальної шкоди та розміру такої шкоди, підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у суду немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

 В позові ОСОБА_1 до Черкаської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних витрат, моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Головуючий           (підпис)

 «Копія вірна»
Суддя                                                    О.М. Степаненко