АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4995/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Боровікова А.І.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
при секретарі Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на повторне заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: ВАТ «Страхова компанія «Оранта-Січ» про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У лютому 2008 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В позові зазначили, що 08.06.2007 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ДЕУ-СЕНС», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Радгоспна-Культурна в м. Запоріжжі, порушивши правила дорожнього руху, скоїв зіткнення з належним на праві приватної власності ОСОБА_5 автомобілем «ЗАЗ-1102», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6
Позивач ОСОБА_5 просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 1 395,28 грн., вартість послуг з автотоварознавчого дослідження в розмірі 320 грн., моральну шкоду у розмірі 1500 грн. та судові витрати.
Позивач ОСОБА_6 просила суд стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 2500 грн. та судові витрати.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Повторним заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 1715 грн. 28 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 800 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5, та ОСОБА_6 солідарно судові витрати у сумі 203 грн. 50 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи , 08.06.2007 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ДЕУ-СЕНС», державний номер НОМЕР_1 на перехресті вулиць Радгоспна-Культурна в м. Запоріжжі, здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушивши п.п.8.7.3 Правила дорожнього руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ-1102», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5
Внаслідок ДТП автомобілю позивачів були спричинені технічні ушкодження.
Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2007 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 10 серпня 2007 року ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення , передбаченого ст. 124 КупАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 грн.. ( а.с.7, 8)
Вказані обставини свідчать про те, що саме водій ОСОБА_3 порушив п.п.8.7.3 Правил дорожнього руху , його дії знаходяться в причинному зв'язку з наслідками ДТП, яка сталася саме з його вини.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача була спричинена матеріальна шкода в розмірі 13198 грн.50коп.., що підтверджується висновком спеціаліста- автотоварознавця № 61 від 06.07.2007 року по визначенню вартості спричиненої шкоди ушкодженого транспортного засобу «ЗАЗ-1102», державний номер НОМЕР_2 ( а.с.9-23).
Матеріальна шкода в сумі 11293 грн. 22 коп. відшкодована ОСОБА_5 ВАТ «Страхова компанія «Оранта - Січ», що підтверджується копією платіжного доручення ( а.с.59).
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку щодо необхідності стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі - 1715 грн. 28 коп., яка складається із суми втрати товарної вартості автомобіля у розмірі 1395 грн. 28 коп. та вартості послуг за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 320 грн.
Відповідачем розмір матеріальної шкоди не оспорюється.
Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому за змістом даної статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням майна.
Факт ушкодження майна безперечно спричиняє моральну шкоду.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також інших обставин , які мають істотне значення.
У зв'язку з тим, що внаслідок пошкодження автомобіля, позивачі зазнали душевних страждань, порушився їх нормальний ритм життя, що потребувало від них додаткових зусиль з причини відсутності транспортного засобу, оскільки позивач ОСОБА_5 є інвалідом 1 групи довічно за зором, зважаючи на те , що спричинено шкоду не навмисними діями, тривалість відсутності можливості користуватись автомобілем, апеляційний суд вважає, що районний суд обґрунтовано з урахуванням фактичних обставин справи, характеру і тривалості моральних страждань частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, що є справедливою сатисфакцією спричиненої моральної шкоди.
Доводи апелянта про те, що моральну шкоду повинна відшкодовувати ВАТ «Страхова компанія «Оранта –Січ» є неприйнятними з таких підстав.
Статтею 22 Закону України N 1961-IV від 01.07.2004 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України . Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України., таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Суд першої інстанції , задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди позивачам, виходив з факту перенесення душевних страждань, які зазнали позивачі у зв’язку із пошкодження майна позивачів – транспортного засобу.
Крім того, згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачі з позовними вимогами у порядку, встановленому процесуальним законом до ВАТ «Страхова компанія «Оранта –Січ» не звертались .
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального закону, а саме справу розглянуто без повідомлення та участі ВАТ «Страхова компанія «Оранта –Січ» не ґрунтуються на законі.
Як роз’яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України N 12, від 24.10.2008року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» не може бути підставою для застосування пункту 3 частини першої статті 311 ЦПК розгляд справи за відсутності особи, належним чином не повідомленої про час і місце судового засідання, яка не оскаржує рішення суду.
В даному випадку ВАТ «Страхова компанія «Оранта – Січ» судове рішення не оскаржує.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції правильно керувався нормами ст. 88 ЦПК України.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують законність судового рішення.
З мотивів викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України , колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 – відхилити.
Повторне заочне рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2009 року по цій справі – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: