У Х В А Л А  

  11 серпня 2010 року                                                                                                  місто Рівне  

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.  

суддів Собіни І.М., Хилевича С.В.  

з участю секретаря судового засідання Омельчук А.М.,  

представника банку          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на ухвалу Рівненського міського суду від 30 червня 2010 року у справі за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості і звернення стягнення на предмет іпотеки,  

в с т а н о в и л а :  

Ухвалою Рівненського міського суду від 30 червня 2010 року позовну заяву Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.  

В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивач, вважаючи цю ухвалу суду незаконною, просив апеляційний суд її скасувати і питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.  

З матеріалів справи вбачається, що залишаючи позовну заяву Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості і звернення стягнення на предмет іпотеки без розгляду, суд першої інстанції формально послався на п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, а фактично виходив з того, що відповідно до п. 6.2. укладеної сторонами кредитної угоди у випадку неможливості вирішення спору сторін шляхом переговорів їх спір повинен розглядатися третейським, а не судом загальної юрисдикції.  

Проте погодитися з такими висновками місцевого суду не можна.  

У пункті 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі було відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.  

Проте таких обставин у даній справі не встановлено.  

Що стосується п. 6.2. кредитного договору сторін, відповідно до якого у випадку неможливості вирішення спору сторін шляхом переговорів їх спір передається на розгляд третейського суду, то Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз’яснив таке.  

Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття   17     ЦПК   ) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом. Разом з тим пред'явлення позову до суду за наявності такого договору не дає підстав для повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі (статті   121   ,   122     ЦПК   ), за винятком передбаченого пунктом 6 частини першої статті   207     ЦПК   обов'язку суду залишити заяву без розгляду, якщо від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі заперечення проти вирішення спору в суді.  

Проте від відповідачів у даній справі таких заперечень суду не надходило.  

Крім того, судом не враховані правила ст. 114 ЦПК України.  

З урахуванням викладеного у суду першої інстанції не було правових підстав позовну заяву Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки залишати без розгляду, в т. ч. і на підставі п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.  

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів  

у х в а л и л а :  

Апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» задовольнити.  

Ухвалу Рівненського міського суду від 30 червня 2010 року скасувати.  

Справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості і звернення стягнення на предмет іпотеки направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.  

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.  

  Головуючий  

Судді: