Справа № 2-22/2010

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

            12 травня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., при секретарі Русецької Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,  відповідача ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Авдіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа територіальна громада місьа Авдіїївка в особі Авдіївської міської ради  про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд,-  

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась позивач з позовом до відповідача у якому просила встановити порядок користування земельною ділянкою розташованою за адресою АДРЕСА_1. Обгрунтувала вимоги тим, що вона та відповідач є співвласниками спірного житлового будинку. Земельна ділянка, на якій розташований будинок належить територіальній громаді м.Авдіївка. Зазначила, що з відповідачем домовились про порядок користування спірним будинком при якому вона займає жилу кімнату площею 12,6 кв.м, кухню площею 13,1 кв.м та користується часткоє веранди. Зазначені приміщення розташовані від провулку, а дві житлові кімнати площами 12,6 кв.м., 13,8 кв.м та частка веранди, розташовані з боку домоволодіння АДРЕСА_2 та ними користується відповідач.  

Вказала, що разом з відповідачем дійшли згоди щодо користування надворними побудовами. При цьому вона користується однією кімнатою розміром 2,65 х 4 м та сараєм, позначеним у технічному паспорті літерою В, а відповідач двома кімнатами у літній кухні.  

Щодо порядку користування земельною ділянкою сторони не можуть дійти згоди, оскільки відповідач пропонує зайняти їй ту частку земельної ділянки, що знаходиться з тильної сторони будинку. Такий варіант поділу земельної ділянки не влаштовує позивачку, оскільки при такому розподілі, якщо відповідач збудує паркан по центру фасадної сторони будинку, вона не зможе потрапити до двору та будинку, втратить право користування дворовою колонкою та водоводом. Тому просила суд встановити для неї та відповідача наступний порядок користування земельною ділянкою: їй передати частку земельної ділянки розмірами 13,0 х 32.0 м. площею 0,132 га яка має  такі межі: від фасаду -вулиця Леніна, тильна сторона-дворова колонка, праворуч -домоволодіння № 70, ліворуч- двір спірного будинку.  Відповідачу залишити у користуванні земельну ділянку площею 0,322, що має межі: з фасаду -колонка, з тильної сторони -домовладіння АДРЕСА_1, праворуч- домовладіння АДРЕСА_2, ліворуч -провулок.  

У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 вимоги та доводи позовної заяви підтримали. Позивач пояснила, що спірна земельна ділянка належить Авдіївській міській раді.  Зазначила, що вказаний варіант визначення порядку користування земельною ділянкою ними запропонований у зв”язку з тим, що при наявності інших варіантів вони не зможуть мати доступу до водопроводу, оскільки дворова колонка залишиться на території відповідача. Позивач вказала, що після отримання спадщини вона не зверталась до компетентних органів з заявою  про встановлення меж у натурі. Будь-якої технічної документації у відділі землеустрою не замовляла. При використанні земельної ділянки керувалась розмірами, зазначеними у технічному паспорті на будинок.  

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що запропонована йому для користування частина будинку має знаходитися на тій частині земельної ділянки, яку позивачка просить надати саме їй у користування. Що є незручним у користуванні будинком, та призведе до сварок при здійсненні догляду за будинком. З цих підстав просив виділити йому у користування земельну ділянку яка межує з домоволодінням АДРЕСА_2, тобто саме ту на яку претендує позивачка.  

Третя особа - представник Авдіївської міської ради надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши докази, встановив наступні обставини та правовідносини.  

Позивачці та відповідачу на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом виданих 08.07.2008 р. та 16.01.2009 р. відповідно (а.с.7, 26).

Відповідно до вказаних вище свідоцтв, спірна земельна ділянка належить Авдіївській міській раді.        

Відповідно до ст.120 ЗК України, що діяла у редакції на час виникнення спірних правовідносин, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди.

Згідно до ст.125 ЗК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.    

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.  

Таким чином, законодавець чітко визначив підстави, при наявності яких можливе здійснення використання земельної ділянки, а саме: при встановленні її меж у натурі.  

Судом встановлено, що межі спірної земельної ділянки у натурі  не визначалися,  сторонами документація з визначенням меж та розмірів земельної ділянки у компетентних органах не замовлялась, при користуванні земельною ділянкою сторони керувались розмірами, зазначеними у технічному паспорті на будинок. Зазначені обставини встановлені на підставі пояснень сторін і  не спростовані жодною стороною шляхом надання належних доказів.    

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 у справах про встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласників житлового будинку  сторони зобов”язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання: план земельної ділянки, відведеної у натурі ( на місцевості); план цієї ділянки із зазначенням її частин, що перебувають у фактичному користуванні кожного із співвласників житлового будинку, а також розташованих на ній будівель, плодоягідних насаджень; правовстановлюючі документи на будинок із зазначенням розміру часток кожного із співвласників; угоду чи рішення суду про поділ будинку в натурі або визначення порядку користування ним і угоду про порядок користування земельною ділянкою, якщо вона мала місце.  

Згідно до ст.26 Закону України “Про землеустрій” розробниками документації землеустрою є юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт по землеустрою згідно закону. Замовниками такої документації є заінтересовані особи.  

Сторони у судовому засіданні підтвердили, що виділ земельної ділянки у натурі  не здійснювався, документація з землеустрою ними не замовлялась, при користуванні земельною ділянкою вони керувались розмірами, зазначеними у технічному паспорті на будинок.  

Таким чином, оскільки сторони відповідно до вимог закону не мають права приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), враховуючи, що  жодна із сторін не надала суду належних документів, підтверджуючих факт відведення спірної земельної ділянки у натурі, не надали технічної документації виконаної компетентними органами щодо розмірів земельної ділянки з визначенням її меж, тому суд при відсутності належних доказів не спроможний постановити законне та обгрунтоване  рішення та визначити порядок користування спірною земельної ділянкою. А звернення позивача з данним позовом до отримання належних документів та встановлення меж земельної ділянки у натурі є передчасним.  

Відповідно до п.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

Судом не приймаються до уваги доводи позивача, щодо визначення меж та розмірів земленьої ділянки у технічному паспорті, оскільки зазначений доказ не є належним.  

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову позивачу у позові.

На підставі ст. 120,125 ЗК України, ст.26 Закону України “Про землеустрій”, керуючись ст.10,11, 59-62, 81,88,158,  212-215 ЦПК України,  суд,-  

В И Р І Ш И В:

У позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про встановлення порядку користування земельною ділянкою розташованої за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви та апеляційної скарги які подаються подаються апеляційному суду Донецької області через Авдіївський міський суд.  

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.      

Повний текст рішення  виготовлено 14 травня 2010 року.

                  Суддя: