Справа № 2-193/2010

                                                                         РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі судді Мєлєшак О.В.,  секретаря судового засідання Русецької Г.О.,  позивача ОСОБА_1, представника відповідача Толбатової Н.О., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Авдіївка з застосуванням технічного засобу “Оберіг” цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” про визнання дій неправомірними, суд, -

                                                                     ВСТАНОВИВ:

                 Позивач ОСОБА_1 звернувся  до  суду з позовом до відповідача в якому просив  визнати неправомірними  дії ВАТ “Донецькобленерго” що пов”язані з односторонньою зміною договору на користування електроєнергією, виставленням необгрунтованих рахунків за спожиту електроенергію, ненаданням в установленний строк письмової відповіді на скаргу.

Обгрунтував доводи тим, що 05.07.2000 року уклав договір з відповідачем умовами п.9 якого передбачений порядок розрахунку за спожиту електроенергію відповідно до розрахункової книжки. Відповідач, усупереч умов договору, в одностороньому порядку змінив умови договору щодо розрахунків, встановивши порядок оплати відповідно до рахунків.

15.10.2009 року позивач отримав від відповідача рахунок на оплату електроенергії за вересень 2009 року № 1411044 від 05.10.2009 року на суму 98,65 грн, з якою він не погодився, оскільки в зазначеному рахунку не була врахована оплата здійснена ним за квітень-червень 2009 року у кількості 199 кВт, внаслідок чого були занижені попередні показники лічильника до 8750 кВт. Вважає, що правильними мали бути відображені наступні показники лічильника за вересень 2009 року: поточні -9114, попередні 8944, до сплати мала належати сума 41,41 грн., а не 98, 65 грн., як зазначено у спірному рахунку. Тому у рахунку за жовтень 2009 року необхідно було вказати заборгованість у цьому ж розмірі, а не 98,65 грн.   16.11.2009 року знову отримав рахунок на оплату спожитої електроенергії за жовтень 2009 року № 1424580 від 05.11.2009 року на сумму 111,07 грн, в якому повторювалась попередня помилка, що містилась у рахунку за вересень 2009 року.

Також зазначив, що з 01.09.2009 року при переході відповідача на оплату за користування електроенергією посередством рахунків, він облишений можливості здійснити оплату за спожиту електроенергію. Оскільки відповідач порушив умови договору, позивач направив 30.10.2009 року на адресу Авдіївського РЕМу скаргу, на яку у супереч  Закону України “Про звернення громадян” не отримав відповідь у встановлені законом строки.  

Вказав, що дії відповідача щодо зміни  порядку оплати у розумінні Закону України “Про захист прав споживачів” є агресивними, містять елементи примущення. Посилаючись на зазначені вище обставини просив визнати дії відповідача неправомірними.  

У судовому засіданні позивач вимоги та доводи позовної заяви підтримав. Зазначив, що є споживачем послуг які надає відповідач, його права як споживача порушуються неправомірними діями відповідача, оскільки встановлений порядок щодо оплати за рахунками примушує його до сплати необгрунтовано завищенних сум під страхом відключення електроенергії, що вказує на елементи примущення та застосування нечестної підприємницької практики по відношенню до споживачів.  

Посилаючись на зазначені обставини, просив визнати дії відповідача неправомірними.

Представник відповідача-Толбатова Н.О., що дії на підставі довіреності позов не визнала. Зазначила, що у письмовій формі належно складеного договору сторони не мають, оскільки договір від 05.07.2000 року закінчився та не був переукладений сторонами. Вказала, що ВАТ “Донецькобленерго” прийняло рішення щодо зміни умов розрахунку за спожиту електроенергію шляхом виставлення рахунків, з 01.09.2009 року.  Про вказані зміни у порядку оплати населення було проінформоване заздалегідь посередством публікацій у пресі. Фінансові установи, що приймають оплату від населення також були попереджені про зміни у порядку оплати та мали приймати оплату від споживачів тальки на підставі виставлених рахунків.  Відносно показників лічильника, зазначених у рахунках за вересень та жовтень 2009 року показала, що відповідач обгрунтовано вказав показники лічильника за вересень 2009 року, оскільки керувався тільки своїми данними, відображеними у особовому рахунку.      

Суд, заслухавши сторони,  дослідивши докази, встановив наступні обставини та правовідносини.

Сторони перебувають у договірних стосунках, що підтверджується договором на користування електроенергією від 05.07.2000 року.  

Відповідно до пункту  Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції від 16.01.2003 року до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності цим Кодексом, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав , порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладання.  

У  пункті 18 договору зазначено, що договір укладений на три роки з дня його підписання и вважається продовженим на рік, якщо до закінчення строку його дії жодна зі сторін не висказала наміру його розірвати, внести до нього зміни або доповнення.  

Як підтвердили у судовому засіданні позивач та представник відповідача жодна зі сторін не заявляла про наміри щодо його розірвання, відповідач продовжує надавати послуги з електропостачання позивачу, а останній здійснює їх оплату. Таким чином зазначений договір є діючим.  

Відповідно до п.12 вказаного договору оплата за електроенергію здійснюється відповідно до показників засобу обліку щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим у відповідності з існуючими тарифами.

Пункт 3 договору передбачає обов”язок споживача електроенергії надавати розрахункову книжку на вимогу представника Єлектропостачальника для перевірки правильності оплати і відповідності запису в ній показникам засобу обліку.  

Відповідно до п.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.  

Відповідно до ст 714 ЦК України до договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договорі поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.      

Згідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України N 1357 від  26.07.1999 Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення   о  плата спожитої електричної енергії може здійснюватися: за розрахунковими книжками;за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником;за карткою попередньої оплати.

Порядок та форма оплати спожитої електричної енергії визначаються у договорі.  

Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, змінюючи умови оплати,   не дотримався порядку, визначеного договором та законом. Тому в цій частині вимоги позивача є законними та обгрунтованими та підлягають задоволенню.  

Також є обгрунтованими вимоги позивача щодо визнання дій відповідача неправомірними в частині надання необгрунтованих рахунків на сплату за спожиту електроенергію.  

Позивачу були надані рахунки для сплати за спожиту електроенергію у вересні та жовтні 2009 року. Так, у рахунку за вересень 2009 року відповідачем був зазначений попередній показник лічильника 8750 кВт поточний показник 9114 кВт. Сума до сплати  становила 73,89 грн., заборгованість 9,98 грн. Разом підлягало до сплати 98,65 грн.  

Так, відповідно до п.12 договору на користування електроенергією оплата за електричну енергію здійснюється відповідно з показниками засобу обліку щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідно до діючих тарифів.  

Згідно до п. 19 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Відповідно до п.21 Правил знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісячно. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.  

Виконуючи умови договору та діючи у відповідності з Правилами, позивач щомісячно у спірний період знімав показання приладу обліку на підставі яких здійснював оплату спожитої електроенергії, про що свідчать данні, які містяться у квитанціях по оплаті ОСОБА_1 за спожиту електроенергію.  

Так у квитанціях за березень 2009 року зазначені показники початкові- 8674 кВт, кінцеві- 8745 кВт,  показники  за квітень 2009 року  початкові -8745 кВт, кінцеві – 8828 кВт; за травень- червень 2009 року початкові 8828 кВт, кінцеві -8944 кВт.  

Та обставина, що позивач зазначав фактичні показаники у квитанціях на сплату за спожиту електроенергію також підтверджується і данними довідки за особовим рахунком 0355009, наданої відповідачем. З якої вбачається, що 09.04.2009 року представниками РЕМу здійснювався контрольний зйом, якими були зафіксовані показаники лічильника станом на 09.04.2009 року – 8750 кВт., що фактично збігається з початковими показниками за квітень 2009 року, вказаними позивачем у квитанції на сплату за електроенергію за квітень 2009 року.  

Відповідно до п.30 Правил якщо доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі данних про фактичне споживачння електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача.  

Будь-яких данних, які б підтверджували доводи відповідача, щодо правильного застосування ними попередніх показників 8750 кВт у рахунку за вересень 2009 року суду не надано.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для зазначення попереднього показаника 8750 кВт у рахунку за вересень 2009 року, та у наступному зазначення боргу у рахунках за жовтень 2009 року.  

Щодо вимог позивача про визнання дій неправомірними в частині ненадання у місячний строк відповіді на скаргу, то в цій частині доводи позивача також є обгрунтованими і підлягають задоволенню.  

Так, 6.01.2009 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача, яка була прийнята у день звернення та зареєстрована під вхідним № 80.  

Відповідно до ст.20 Закону України “Про звернення громадян” № 393/96-ВР від 02.10.1996 року звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Таким чином відповідь на скаргу позивача мала бути направлена на його адресу у строк до 6.12.2009 року. Однак, відповідач розглянув скаргу  з порушенням місячного строку визначеному Законом “Про звернення громадян”  та лише  7.12.2009 року підготував відповідь на скаргу, що вбачається  з запису на кутовому штампі відповіді та з запису у книзі реєстрації вихідної кореспонденції.  

Позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що дії відповідача щодо зміни  порядку оплати за спожиту електроенергію шляхом виставлення необгрунтованих рахунків, у розумінні Закону України “Про захист прав споживачів” є агресивними,   містять елементи примущення, оскільки не дають йому можливості сплачувати за фактично спожиту електроенергію, а примущують його під страхом відключення електропостачання сплачувати необгрунтовані та завищені рахунки.  

Судом вище встановлено, що відповідач у супереч вимогам закону у односторонньому порядку змінив порядок оплати за спожиту електроенергію. При цьому виставив до сплати рахунки з заниженими показниками лічильника, що автоматично призвело  до завищення сум, які підлягають до сплати.

Незважаючи на скаргу позивача від 30.10.2009 року щодо невірності відображення  в рахунках початкових показників лічильника за вересень та жовтень 2009 року, відповідач не усунув зазначені неточності, не скоригував суму належну до сплати, не надав позивачу новий рахунок на сплату,  не здійснив зміну умов договору відповідно до вимог закону.  

У спірних рахунках за вересень та жовтень 2010 року відповідачем у примітці зазначено: “ Рахунок необхідно сплатити в 10-ти денний строк після отримання. В разі несплати Вам буде припинено електропостачання згідно діючого законодавства.

Ттаким чином, фактично під страхом відключення електроенергії, відповідач надаючи рахунки з невірними показаниками та завищенними сумами до сплати, фактично примушував позивача здійснити оплату за неспожиту ним електроенергію.  

Відповідно до п.1 ст. 19 Закона України “Про захист прав споживачів” нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає:

0.1.1.   вчинення дій, що кваліфікується законодавством як прояв недобросовістної конкуренції;

будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.  

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що права позивача як споживача також були порушені.  

Доводи відповідача щодо не визнання позову є недоведеними, тому судом не приймаються до уваги.  

Відповідно до  ст.81, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 37,00 грн. та держмито у розмірі 8,50 грн на користь держави.      

На підставі п. 19,21,22,30 Правил користування електроенергією для населення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, ст.651, 654,714 ЦК України, ст.20 Закону України “Про звернення громадян”, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 62, 64, 81, 88,  212-215  ЦПК України, суд,-

                                                                    В И Р І Ш И В:

          Позов  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” про визнання дій неправомірними -задовольнити.  

Визнати  неправомірними дії відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” щодо односторонньої зміни умов договору на користування електричною енергією від 05.07.2000 року; щодо надання необгрунтованих рахунків на оплату за коритсування єлектроенергією; ненадання у строк встановлений Законом України “ про звернення громадян” відповіді на скаргу.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”на користь  ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення ррозгляду справи у розмірі 37 гривень, на користь держави державне мито у розмірі 8 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту  рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Донецької області через Авдіївський міський суд.

Повний текст рішення виготовлено 31.05.2010 року.

СУДДЯ: