Справа  № 2-1847/2010

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  14 червня 2010 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В., секретаря судового засідання Русецької Г.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду міста Авдіївки у заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»  про стягнення депозитного вкладу, суд,-

ВИРІШИВ:

Позивачка звернулася до суду з  позовом в якому просила стягнути з відповідача 19486,59 гривень з яких: 18956,94 грн.- сума банківського вкладу, 529,65 грн- 3% річних.  Мотивувала вимоги тим, що 05.05.2008 року між нею та відповідачем був укладений  договір №980502  банківського вкладу (депозиту) “Моє майбутнє”, відповідно до якого банк прийняв у неї грошові кошти в сумі 1800,00 євро строком на один рік зі ставкою 11,1%  річних.  

05.05.2009  вона звернулася з вимогою про повернення вкладу у видачі якого їй було безпідставно відмовлено. Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, позивачка просила суд стягнути з відповідача належні їй кошти з відсотками у розмірі 18956,94 грн., та 3% - річних за порушення виконання грошового зобов”язання у розмірі 529,65 грн.

У судовому засіданні позивач вимоги та доводи позовної заяви підтримала. Пояснила, що відповідач порушив умови договору, у визначені строки не повернув вклад з належними відсотками.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до судового засідання не з’явився, про час, дату, місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є розписки, але заяву про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, причини неявки не повідомив.

Враховуючи думку позивача, суд розглянув справу у заочному порядку.  

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, 05 травня 2008 року сторони уклали договір №980502 строкового банківського вкладу (депозиту) «Моє майбутнє” оформленого в рамках Пакету послуг ПП “Базовий +, відповідно до якого банк прийняв у позивачки грошові кошти в сумі 1400 євро строком на 1 рік зі сплатою 11,1% річних.  

В нступному 20.05.2008 року позивач здійснила поповнення депозиту на 400 євро, що підтверджується звітом банку.  

Неодноразово, з настанням обумовленого договором строку позивачка зверталась з письмовими вимогами до відповідача про повернення коштів та відсотків за їх користування, що підтверджується заявами від 05.05.2009 р., 24.12.2009 р.,15.02.2010 року. .

Відповідач не виконав вимоги договору, не повернув у встановлені договором строки депозитний вклад, пославшись на те, що в банку працює Тимчасова адміністрація відповідно до Постанови Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року якою строком на 6 місяців ведений мораторій на задоволення вимог клієнтів, що підтвердєуться відповіддю без номера, наданої  на ім”я позивачки.  

Відповідно до ст.1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Згідно ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банки мають право приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб.

Згідно ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами між клієнтом та банком.

Банк зобов’язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів клієнта банку.

Відповідно до ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладника, незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до положень ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випдаках і в порядку, встановленому Законом.

Згідно до положень ст.316 та 177 ЦК України грощі також є об”єктами права власності.

Згідно зі ст.1074 Цивільного кодексу, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків, обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Інших випадків обмеження прав вкладника щодо розпорядження рахунком ЦК України не передбачено.      

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Зі звіту по депозитному вкладу банку вбачається, що має місце заборгованість у розмірі 1800, 28 євро-сума вкладу та 197,08 євро- відсотки за користування депозитом.  

Зазначені суми у строк до 05.05.2009 року не повернуті позивачу.  

Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.        

Згідно до ст. 8 Конституції України в України визнається діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  

Відповідно до п.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.  

Таким чином, нормативні акти мають видаватися у відповідности з вимогами Цивільного кодексу і не суперечити йому.  

З огляду на зазначене, відмова відповідача у видачі депозитного вкладу з посиланням на Постанову НБУ № 59 від 10.02.2009 року не заснована на законі. Тому суд дійшов до висновку, що  доводи позивача є доведеними та обгрунтованими і підлягають задоволенню, а з відповідача належить стягнути на користь позивачки депозитний вклад у розмірі 18956,94 грн виходячи з курсу НБУ станом на 14.04.2010 року який становить 10,5299 грн. за 1 гривню, та  529 грн. -3% річних за користування коштами за період з 05.05.2009 року по 14.04.2010 року, що становить 50,9 євро, а разом 19486,59 грн.              

Згідно ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави державне мито у розмірі 194,87 грн, та на користь позивача 120 гривень інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

На підставі ст 321, 316, 317, 526, 625,  1059, 1060,1074 ЦК України, ст.ст.47, 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.8 Конституції  України,  керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 169,  212-215, 224-227 ЦПК України, суд,-

  В И Р І Ш И В:  

 Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»  - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»  на користь  ОСОБА_1 банківський вклад у розмірі 18956  (вісімнадцять тисяч дев”ятсот п”ятдесят шість) гривень 94 копійки згідно з договором банківського вкладу від 05.05.2008 року та 3% річних у розмірі 529,65 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 гривень а разом 19606,59 (дев”ятнадцять тисяч шістсот щість) гривень 59 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»  на користь держави державне мито у розмірі 194,87 гривень.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона буде подана в строк десяти днів з дня проголошення рішення.  

Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про його скасування до Авдіївського міського суду протягом 10 днів з дня отримання повного тексту рішення.  

Копія рішення підлягає направленню відповідачу.

 Повний текст рішення  виготовлено 18.06.2010 року.

  Суддя: