Справа № 2-837/10  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

Р І Ш Е Н Н Я  

  10 серпня 2010 р.     Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:               судді         Шумської О.В.  

      при секретарі       Ульшиній І.А.  

      з участю позивача     ОСОБА_1  

      відповідача       ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Софіївка цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -  

В С Т А Н О В И В:  

  20 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала в не зареєстрованому шлюбі до 2008 року. Від спільного проживання з відповідачем вона має дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини являється відповідач, про що зроблено відповідний запис в свідоцтві про народження дочки.  

  Їхнє спільне з відповідачем життя не склалося.  

Позивачу довелося разом з дитиною залишити відповідача та проживати окремо від нього. Дочка проживає разом із позивачем та перебуває на повному її утриманні.  

З моменту окремого проживання з відповідачем – він обіцяв позивачу в добровільному порядку надавати допомогу по утриманню їхньої дочки і в період із вересня 2008 по червень 2009 року – надавав, сплачуючи щомісячно позивачу по 150 - 170 грн. на утримання дочки. Але з липня 2009 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дочки, ухиляється від свого обов’язку по утриманню неповнолітньої дочки.  

Разом з дочкою позивач проживали за рахунок отримуваної нею заробітної плати, яку вона отримувала по квітень 2010 року.  

В даний час позивач постійного місця роботи не має, проживає з дочкою за рахунок допомоги батьків та заробітної плати чоловіка.    

Відповідач має постійне місце роботи, працює економістом відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації, регулярно отримує заробітну плату, а тому має можливість і повинен сплачувати аліменти, а тому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 20.07.2010 року.  

Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.  

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.  

Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.  

  Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.    

  Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дізнавшись думку відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.  

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.  

  В  судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала в не зареєстрованому шлюбі до 2008 року. Від спільного проживання з відповідачем вона має дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батьком дитини являється відповідач, про що зроблено відповідний запис в свідоцтві про народження дочки (а.с. 3).  

  Їхнє спільне з відповідачем життя не склалося.  

Позивачу довелося разом з дитиною залишити відповідача та проживати окремо від нього. Дочка проживає разом із позивачем та перебуває на повному її утриманні (а.с. 5).  

З моменту окремого проживання з відповідачем – він обіцяв позивачу в добровільному порядку надавати допомогу по утриманню їхньої дочки і в період із вересня 2008 по червень 2009 року – надавав, сплачуючи щомісячно позивачу по 150 - 170 грн. на утримання дочки. Але з липня 2009 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дочки, ухиляється від свого обов’язку по утриманню неповнолітньої дочки.  

Разом з дочкою позивач проживали за рахунок отримуваної нею заробітної плати, яку вона отримувала по квітень 2010 року (а.с. 4).  

В даний час позивач постійного місця роботи не має, проживає з дочкою за рахунок допомоги батьків та заробітної плати чоловіка.    

Відповідач має постійне місце роботи, працює економістом відділу освіти Софіївської районної державної адміністрації, регулярно отримує заробітну плату.  

Інших доказів для доведення обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, сторонами не надано.  

  За таких обставин, суд вважає, що слід стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 20.07.2010 року на користь матері дитини ОСОБА_1, так як він не заперечує проти цього.  

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України не підлягають оплаті і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про стягнення аліментів. На цій підставі слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн.  

  На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.  

  Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Артемове Донецької області, жителя АДРЕСА_1 працює: Відділ освіти Софіївської районної державної адміністрації, щомісячно аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері дитини ОСОБА_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20 липня 2010  року.  

  Рішення згідно п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.  

  Стягнути з   ОСОБА_2   на користь держави судовий збір в сумі  51,00 грн.  

  Стягнути з   ОСОБА_2   на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.  

  Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

  Суддя:             О.В. Шумська