АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

  Справа №  22-5725   2010 рік                         Головуючий у 1 інстанції

                                                                                  Козлова Н.Ю.

                                                                          Доповідач: Бєлка В.Ю.                        

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 10 серпня  2010 року                                                               м. Запоріжжя

 Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого: Бєлки В.Ю.

                         Суддів:            Кримської О.М.

                                                  Глазкової О.Г.

                        При секретарі: Петровій О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського Управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,  

 В С Т А Н О В И Л А:

 У жотвні 2009 року ОСОБА_3  звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Кішкін Д.В., Ленінський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського Управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 22 березня 2006 року АКБ «Райффайзенбанк Україна» в особі Кузьменко І.П. відділення «Дніпровське» АКБ «Райффайзенбанк» на підставі довіреності № 1519к від 8.06.2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу  та довіреності № 3973 від 25.11.2005 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № МL-202/084/2006 р. Розмір кредиту складав 42500 доларів США на придбання нерухомого майна. Дата кінцевого повернення кредиту 22.03.2021 року. Крім того, був укладений договір іпотеки № РМL-202/084/2006 р. від 22.03.2006 року, предметом якого є квартира за адресою АДРЕСА_1, яка придбана на підставі договору купівлі-продажу від 22.03.2006 року.

ЗАТ «ОТП банк» є правонаступником АКБ «Райффайзенбанк».

21.01.2009 року був укладений додатковий кредитний договір № 1 до вказаного вище кредитного договору. Не зважаючи на умови договору, про те, що всі суперечки вирішуються у компетентному суді, ЗАТ «ОТП Банк» звернулось до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Кашкіна Д.В. для вчинення виконавчого напису, який було видано 21.08.2009 року. Про зазначені дії банку його повідомлено не було ні банком ні нотаріусом, що вважає порушенням закону.

Посилаючись на викладені обставини, просив суд визнати виконавчий напис № 2604 від 21.08.2009 року, вчинений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Кішкіним Д.В. таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з’явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вчинений виконавчий напис нотаріуса повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що між ОСОБА_3 та ПАТ «ОТП Банк» 22.03.2006 року було укладено кредитний договір.

У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором з ОСОБА_3 також було укладено договір іпотеки 22.03.2006 року, предметом іпотеки є квартира, яка розташована у АДРЕСА_1

Оскільки позивачем договірні зобов’язання щодо сплати за кредитним договором не виконувались ПАТ «ОТП банк» звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису.

Для вчинення виконавчого напису нотаріусу відповідачем було надано: розрахунок суми боргових зобов’язань, кредитний договір, договір іпотеки, вимога про погашення заборгованості за кредитним договором від 26.03.2009 року, паспорт та ідентифікаційний код позивача.

21 серпня 2009 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Кашкіним Д.В. було вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки на користь ПАТ «ОТП Банк».

Перевіряючи правильність вчинення виконавчого напису, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем належним чином були отримані: копія досудової вимоги від 26.03.2009 року направленого на адресу ОСОБА_3 з поштовим відправленням з описом вкладення і отримано згідно повідомлення про вручення особисто ОСОБА_3 29.05.2009 року, що підтверджується матеріалами справи, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрнутованими.

З урахуванням наведеного, колегія вважає, що суд зробив правильний висновок про те, що виконавчий напис вчинено з дотримання діючого законодавства, яке наведено у рішенні суду і постановив правильне рішення про відмову у задоволенні позову, тому підстав для його скасування не вбачає.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що у спірній квартирі проживають шість дорослих  родичів позивача, не може свідчити про незаконність виконавчого напису, так і для скасування рішення суду, оскільки договір іпотеки є чинним, як і існує заборгованість за кредитним договором.    

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

 У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16 червня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

                           Головуючий:

                         Судді: