Справа №2-3540/10

УХВАЛА

«30» липня 2010 року    Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Шевченко Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_2  про  усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту на майно,

встановив:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_2  про  усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту на майно.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що подана позовна заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати незаконною та скасувати постанову по кримінальній справі №50-5726 від 09.02.2010 року, яка винесена слідчим прокуратури м. Києва ОСОБА_2,  про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1  як таку, що створює перешкоди у користуванні майном.

Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства  дій слідчого (ст.234 КПК України), дій прокурора (ст.236 КПК України)  постанови про порушення кримінальної справи (ст. 236-7), вироку суду (347 КПК України).

За змістом статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

З огляду на викладене, не вбачається підстав для розгляду справи в порядку цивільного судочинства, оскільки заявлені позивачем позовні вимоги, які стосуються зняття арешту на майно, який накладений в межах кримінальної справи,  не можуть вирішуватись відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства.

За нормою  пункту першого ч.1 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст.122, ст.ст. 208, 210, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження у  справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури м. Києва, слідчого прокуратури м. Києва ОСОБА_2  про  усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 10-ти днів з моменту подання заяви на апеляційне оскарження, яка має бути подана в 5-ти денний термін з моменту проголошення ухвали або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: