Судове рішення #1041728
Справа №-11-320 2007р

Справа №-11-320 2007р.                   Головуючий у 1 інстанції - Денисенко Н.О.

Категорія - ст. 166 КК                                             Доповідач -   Шевченко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 березня 2007р. Апеляційний суд Київської області в складі: головуючого - Левчука О.Д. суддів - Шевченка О.В., Шроль В.Р., з участю прокурора -  Єфімова І.П. засудженої -ОСОБА_1.,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. на вирок Згурівського районного суду Київської області від 13 грудня 2006 p., щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженки міста Києва, мешканки села АДРЕСА_1Згурівського району Київської області, непрацюючої, неодруженої, яка має одну малолітню дитину, раніше не судимої,

- засудженої за ст. 166 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України   звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком   - 2роки,   покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Позов прокурора Згурівського району в інтересах малолітнього ОСОБА_2до ОСОБА_1. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено.

Постановлено стягнути із засудженої аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_2. по 100 грн. щомісячно, починаючи з 7 листопада 2006 року до досягнення ним повноліття.

Згідно вироку ОСОБА_1. є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, 12 серпня 2004 року народження, протягом тривалого часу без поважних причин, умисно злісно не виконувала батьківські обов'язки по догляду за дитиною.

Проживаючи разом з дитиною по вулиці АДРЕСА_1Згурівського району Київської області, ОСОБА_1. в порушення вимог ст.ст. 48, 49, 51 Конституції України, ст,ст.150, 155 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" не забезпечувала дитині достатнього життєвого рівня, повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку та захисту її законних прав і інтересів, не піклувалася про його здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не створювала сину необхідних побутових умов, не займалася його лікуванням та не здійснювала за ним догляду.

ОСОБА_1. систематично зловживає алкогольними напоями, використовуючи отримані на дитину кошти для придбання спиртних напоїв, протягом тривалого часу ніде не працює, на обліку у Згурівському районному центрі зайнятості не перебуває, домашнього підсобного господарства не веде, жилий будинок, де вона проживає з матір'ю та сином, знаходиться в антисанітарному стані і потребує капітального ремонту. У будинку відсутні запаси продуктів харчування, твердого палива, газопостачання відключене за несплату боргів. Фактично у будинку відсутні будь-які елементарні матеріально-побутові умови для проживання, виховання дитини, що підтверджується актами обстеження житлово-побутовкк умов проживання сім'ї ОСОБА_1. від 06.06.2006 року, від 22.06.2006 року, від 05.07.2006 року та від 19.07.2006 року, що проводилося представниками державних служб та органів місцевого самоврядування,

Сільським головою села Пасківщина Потапенком О.І., працівниками служби у справах  неповнолітніх та  центру соціальних служб для  сім'ї,  дітей  та  молоді

 

Згурівської РДА неодноразово зверталась увага ОСОБА_1. на необхідність забезпечення систематичного належного виховання та матеріального утримання малолітнього сина. Незважаючи на це ОСОБА_1. правильних висновків не зробила і умисно продовжувала не виконувати покладені на неї законом батьківські обов'язки.

18 травня 2006 року ОСОБА_2. за втручання цього ж сільського голови був госпіталізований до дитячого відділення Згурівської центральної районної лікарні з діагнозом: залізодефіцитна анемія аліментарного генезу, дискінезія жовчно-вивідних шляхів, ссадина волосяної частини голови та шкіри тулубу, пахово-мошоночна кила.

Дані ушкодження та захворювання є тяжкими для дитини та є результатом неналежного, недбалого догляду за дитиною з боку матері, як результат не збалансованого, вкрай недостатнього та несвоєчасного харчування дитини. Відмова від хірургічного лікування пахово-мошоночної кили може привести до її ущемлення та несе загрозу життю дитини. При відсутності лікування анемія може ускладнитись серцевою недостатністю. В той же час, ОСОБА_1. лікуванням дитини не займається. 22 травня 2006 року вона самовільно забрала хворого сина із дитячого відділення Згурівської ЦРЛ, відмовившись від пропозиції спеціалістів Згурівської ЦРЛ прооперувати малолітнього ОСОБА_2. у дитячому хірургічному відділенні Київської обласної дитячої лікарні.

Злісне невиконання ОСОБА_1. встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною спричинило тяжкі наслідки: грубо порушені конституційні права малолітнього ОСОБА_2. на достатній життєвий рівень, охорону здоров'я, медичну допомогу, що завдало шкоди фізичному здоров'ю дитини.

В апеляції засуджена вказує, що вирок суду є повною та остаточною дискредитацією судової влади і правосуддя в Україні. Судом був порушений головний принцип правосуддя -законності та справедливості, просить вирок скасувати, оскільки під час проведення досудового слідства по справі на неї чинився моральний тиск з боку працівників прокуратури. Її постійно застерігали, щоб вона відмовилась від послуг адвоката, погрожували адмінарештом на 15 діб та позбавити можливості бути разом з її малолітнім сином. Просить уважно розглянути справу, прийняти законне рішення та повернути дитину.

В запереченнях прокурор, який приймав участь в справі, вказує, що при винесенні вироку відносно ОСОБА_1. суд ґрунтував своє рішення на результатах всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, висновки суду підтверджуються доказами, отриманими у передбаченому кримінально-процесуальним законодавством порядку. Під час досудового та судового слідства у даній кримінальній справі порушень вимог кримінально-процесуального закону, в тому числі які могли б торкатися прав і законних інтересів ОСОБА_1., допущено не було. Винесений вирок є законним і підстав для його скасування не вбачається.

В запереченнях служба у справах неповнолітніх просить апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1. у кримінальній справі за її обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ст. 166 КК України, залишити без задоволення, а вирок суду  - без зміни.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив апеляцію залишити без задоволення, засуджену, яка підтримала апеляцію, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція засудженої підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Вина ОСОБА_1. у скоєнні злочину за обставин встановлених судом, ґрунтується на зібраних і досліджених у судовому засіданні доказах, а саме : показаннях самої засудженої, де вона повністю визнала себе винною у скоєному, показаннями законного представника потерпілого, свідків ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_7. , ОСОБА_6та інших.

 

Крім того, її вина підтверджується й іншими наявними у справі доказами, аналіз яких також суд дав у вироку:

рапортом помічника прокурора Згурівського району Шевченка В.І. про результати перевірки в порядку нагляду за додержанням вимог чинного законодавства щодо виконання ОСОБА_1. встановлених законом обов'язків по догляду за малолітнім сином ОСОБА_2. (а.с.4);

-   актами обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1, від 06.06.2006 року, від 22.06.2006 року, від 05.07.2006 року, від

19.07.2006 року, від 22.11.2006 року, від 08.12.2006 року (а.с.176-177), згідно яких

встановлено, що ОСОБА_1. не забезпечила сину належні умови проживання та

виховання (а.с.13-17, 160);

- інформацією служби у справах неповнолітніх Згурівської РДА про перебування на

обліку ОСОБА_2., 12.08.2004 року народження, як дитини, що проживає у сім'ї,

у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов'язків (а.с. 12);

рішеннями виконавчого комітету Пасківщинської сільської ради "Про виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1" від 15.04.2006 року та "Про   запобігання бездоглядності неповнолітніх" від 30.05.2006 року (а.с.21-23);

- копією свідоцтва про народження на ОСОБА_2. (а.с.59);

·   історією хвороби на ОСОБА_2. (а.с.60-69);

·   інформаціями головного лікаря Згурівської ЦРЛ Барсименка В.І (а.с. 10-11);

-   актом амбулаторної судово-наркологічної експертизи від НОМЕР_1,

згідно якого ОСОБА_1. страждає хронічним алкоголізмом, потребує примусового

лікування в місцях позбавлення волі і таке лікування їй не противопоказано (а.с.56);

-    висновками служби у справах неповнолітніх Згурівської РДА, яка вважає за

доцільне позбавити підсудну батьківських прав щодо її малолітнього сина (а.с. 159-

162).

Таким чином, наведені докази відповідають вимогам закону, щодо допустимості та їх достовірності, тому твердження засудженої, що справу сфабриковано, а її незаконно засуджено є необгрунтованими.

Також в матеріалах справи відсутні об»єктивні дані, що в ході досудового слідства було порушено її право на захист.

Дії засудженої вірно кваліфіковані за ст.166 КК України, а призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 50,65 КК України.

Разом з тим, виходячи із встановленого та відповідно до вимог ст.28 КПК України, в межах кримінальної справи, може бути розглянутий цивільний позов щодо відшкодування матеріальних та моральних збитків, заподіяних злочином.

За таких обставин, суд не мав права розглядати позов прокурора про позбавлення ОСОБА_1. батьківських прав та стягнення аліментів, а тому, вирок в цій частині підлягає скасуванню.

Даний позов повинен бути розглянутий окремо від кримінальної справи із застосуванням    цивільно-правових норм.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний

суд,

Ухвалив :

апеляцію засудженої    ОСОБА_1. - задовольнити частково,        вирок

Згурівського      районного суду Київської області від 13 грудня   2006 p., щодо

ОСОБА_1 в частині цивільного позову - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд.

В решті вирок залишити без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація