СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
19 січня 2009 року Справа № 2-3/5215-2008
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
прокурор, Пархоменко Дмитро Петрович, посвідчення № 325 від 12.11.08, Військовий прокурор Севастопольського гарнізону;
представник позивача, не з'явився, Міністерство оборони України;
представник позивача, Коркішко Микола Григорович, довіреність № 1 від 05.01.09, Центр (територіальний курортології та реабілітації) "Крим" (військова частина А0360);
відповідач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_3;
представник відповідача, не з'явився, Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 13.11.2008 у справі № 2-3/5215-2008
за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6,Київ 1,01001)
Центру територіальної курортології та реабілітації "Крим" (військова частина А0360) (Партеніт, м. Алушта,98542)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Кірова, 69,Ялта,98600)
про визнання договору оренди недійсним
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру територіальної курортології та реабілітації "Крим" (військова частина А0360) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.11.05 .
В процесі розгляду справи від військової прокуратури Севастопольського гарнізону до господарського суду надійшла заява про уточнення позову, а також клопотання про припинення провадження по справі відносно Ялтинської КЕЧ, оскільки згідно ліквідаційного акту від 23.11.2007, Ялтинська КЕЧ району була розформована на підставі директиви Міністра оборони України від 29.12.2006 № Д-322/1/016.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2008 (суддя Соколова І.О.) у справі № 2-3/5215-2008 позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру територіальної курортології та реабілітації "Крим" (військова частина А0360) задоволено.
Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2005 б/н, укладений між Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3.Припинено провадження по справі відносно Ялтинської квартирно - експлуатаційної частини (КЕЧ) району.
Не погодившись з постановленим судовим актом, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційної скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
Доводи апеляційної скарги полягають у порушені судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
На підставі розпорядження першого заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Прокопанич Г.К. здійснено її заміну на суддю Латиніна О.А.
У судове засідання 19 січня 2009 року представник Міністерства оборони України, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, представник Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району не з’явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадян та держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено що прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, який вповноважений державою здійснювати функції в даних правовідносинах.
Згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-1/99 від 08.04.1999 прокурори та їх заступники вправі звертатися в господарський суд з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або органів місцевого самоуправління, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади.
Міністерство Оборони України, згідно статті 3 Закону України «Про Збройні сили України», є центральним органом виконавчої влади і військового управління, в підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України в тому числі і Центр (територіальний курортології та реабілітації) «Крим»(військова частина А0360).
Як вбачається з матеріалів справи, за актом прийому-передачі від 28 лютого 2006 року Центр територіальної курортології та реабілітації «Крим» отримав від Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району (в зв'язку з її ліквідацією) житловий фонд військових містечок № 2 та № 4, розташованих в смт.Партеніт, в тому числі по акту прийняття –передачі від 03.10.2006 був переданий і житловий чотирьохповерховий будинок по вул. Сонячна, 1.
13 квітня 2007 року комісією з представників Центру був проведений огляд вказаного будинку в ході якого було з'ясовано, що на першому поверсі будинку приміщення площею 30,7 кв.м. використовується фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 для розміщення магазину «Кура-Ряба».
Також, з матеріалів справи вбачається, що 01.11.2005 між Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_3 (орендатор) був укладений договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 30,70 кв.м., що розташоване за адресою: м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Сонячна, 1, строком дії на три роки.
Статтею 770 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
На підставі ліквідаційного акту від 23.11.2007 Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району була розформована та права та обов'язки стасовно зазначеного договору оренди були передані Центру (ТКіР) «Крим».
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 778 від 11.05.2000 «Про затвердження порядку надання дозволів військовим частинам Збройних Сил України на передачу закріпленого за ними рухомого та нерухомого майна в оренду»передбачено, що військові частини, установи, що мають намір передати майно в оренду, повинні отримати дозвіл Міноборони або уповноваженого ним органа військового управління за погодженням з Фондом державного майна чи його регіональними відділеннями
Фонд майна Автономної Республіки Крим листом від 14.03.08 № 08-14/2138 повідомив військового прокурора про те, що Фонд не давав дозволу на передачу в оренду фізичній особі –підприємцю ОСОБА_3 військового нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 30, 7 кв.м., розташованого за адресою: м. Алушта, смт. Партеніт, вул. Сонячна, 1.
Згідно статті 7 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України»передача військового майна в оренду здійснюється виключно за результатами конкурсів, які проводяться Міністерством оборони або уповноваженими ним органами військовою управління чи безпосередньо військовими частинами.
Однак, зазначений порядок не був дотриманий сторонами - відповідачами по дійсній справі при укладанні договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2005, тобто договір оренди був укладений з порушенням чинного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Таким чином, судова колегія вважає, що під час укладення договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2005 сторонами були порушені вимоги Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», Постанови Кабінету Міністрів України № 778 від 11.05.2000 щодо належного порядку передачі військового майна в оренду, що є підставою для визнання цього договору недійсним.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_3 не надав обгрунтованих заперечень по заявленому позову.
За таких обставин господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно задовольнив позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центру територіальної курортології та реабілітації "Крим" (військова частина А0360) та визнав недійсним договір оренди нежитлового приміщення від 01.11.2005 б/н укладений між Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3.
Судова колегія погоджується з судом першої інстанції про те, що оскільки Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району розформована на підставі директиви Міністра оборони України від 29.12.2006 № Д-322/1/016, провадження по справі відносно нього підлягає припиненню на підставі пункту 6 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні, оскільки воно прийнято згідно чинного законодавству.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2008 у справі № 2-3/5215-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді