У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.07.10 Справа №26/48/10
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Федоров І.О. судді Федоров І.О. , Кагітіна Л.П. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Лолі Н.О.
за участю представників:
від позивача: Денисенко Ю.А. (довіреність № 155 від 04.06.2010 р.);
Сарибекян Н.А. (довіреність № 254 від 30.11.2009 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність без номеру від 16.03.2010 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 26/48/10
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя,
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя,
про стягнення 14 621, 50 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 13.07.2010 р. № 1793 справу № 26/48/10 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий –Федоров І.О. (доповідач), судді: Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М. Колегія суддів прийняла справу до провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 26/48/10 (суддя Юлдашев О.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_4 на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж 10 193 (десять тисяч сто дев’яносто три) грн. 40 коп. боргу за не обліковано спожиту електричну енергію, 101 грн. 94 коп. витрат на державне мито та 164 грн. 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією у вигляді самовільного підключення електроустановок відповідача до мережі енергопостачальної організації без укладення договору про постачання електричної енергії. Разом із тим, суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період, за який обрахована не обліковано спожита електрична енергія, оскільки нараховано вартість електроенергії за період до набуття відповідачем приміщення у власність. Право власності на приміщення зареєстровано за відповідачем лише 21.10.2008 р., про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20650561 від 21.10.2008 р. Таким чином, розрахунок недорахованої електричної енергії необхідно здійснювати за період з 21.10.2008 р. по 23.06.2009 р., що складає 245 днів. Розмір недорахованої енергії за цей період становить 10193,40 грн.
Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не надано належної оцінки тому факту, що приміщення, в якому виявлено порушення, перебуває в оренді у ОСОБА_6 на підставі договору оренди від 12.05.2009 р. Акт порушень від 23.06.2009 р. склали в її присутності та без участі відповідача. Тому вважає, що позивачем не доведено факту споживання електроенергії саме відповідачем. Крім того, зауважує, що відповідач не є споживачем електроенергії, оскільки ним не укладався відповдіний договір на споживання електроенергії, тому вважає неправомірним застосування до відповідача Правил користування електричною енергією та Методики розрахунку збитків.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Позивач у відзивів на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду –без змін. Зауважили, що на момент передачі приміщення в оренду, воно було електрифіковане, а договір на користування електроенергією укладено не було, що, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п. 1.3 Правил користування електроенергією. Зауважив, що відповідно до п. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов’язує, тому вважає, що відповідач як власник приміщення має нести відповідальність за безоблікове споживання електроенергії.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2009 р. представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго»проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією ОСОБА_4 за адресою: вул. Амбулаторна, 10.
Перевіркою встановлено факт підключення електрообладнання перукарні без укладення договору на користування електроенергією та без оплати за спожиту електроенергію. Підключення виконано алюмінієвим проводом поперечною площею перерізу 4 мм2 по мережі 220 V відкритою проводкою. Проведено заміри потужності струймоприймачів.
Перевірку проведено в присутності орендаря ОСОБА_6 Порушення зафіксовано актом від 23.06.2009 р. № 00002967, який підписано орендарем та трьома представниками ВАТ «Запоріжжяобленерго».
Копію акту надіслано ОСОБА_4 супровідним листом від 07.07.2009 р. № 4793/44, в якому також повідомлено про проведення 16.07.2009 р. засідання комісії з розгляду акту та необхідність направлення представника для участі в засіданні комісії.
Лист отримано відповідачем 11.07.2009 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення (а.с. 27).
16.07.2009 р. відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення.
На підставі акту про порушення та відповідно до Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, комісією здійснено розрахунок суми за недовраховану електричну енергію та прийнято рішення про нарахування ОСОБА_4 14621,50 грн. вартості недоврахованої електроенергії за період з 24.06.2008 р. по 23.06.2009 р.
Рішення оформлено протоколом від 16.07.2009 р. та надіслано ПП ОСОБА_4 разом із рахунком за спожиту електроенергію № 5006 від 16.07.2009 р.
Документи отримано ПП ОСОБА_4 24.07.2009 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
ПП ОСОБА_4 не сплатив суму заборгованості, що стало підставою для звернення ВАТ «Запоріжжяобленерго»до господарського суду з позовом про стягнення з ПП ОСОБА_4 14621,50 грн. вартості недоврахованої електроенергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
В абз. 2 п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 р. № 28, встановлено, що споживання електричної енергії без договору не допускається.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Згідно з пп. 5 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, Методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю споживача.
Згідно з п. 2.6 Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Як вбачаться з протоколу комісії від 23.06.2009 р. та розрахунку, позивач нарахував вартість не облікованої електроенергії за період з 24.06.2008 р. по 23.06.2009 р.
Разом із тим, позивач придбав приміщення по вул. Амбулаторній, 10 в м. Запоріжжя на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2008 р. за реєстровим № 5265.
Договір зареєстровано в державному реєстрі правочинів 14.10.2008 р., що підтверджується копією витягу з відповідного реєстру (а.с. 41).
Таким чином, обґрунтованим є нарахування електроенергії лише за період з 14.10.2008 р., по 23.06.2009 р.
За розрахунком колегії суддів, вартість недорахованої електроенергії за відповідний період складає 10474,01 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, згодом відпала.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково –в сумі 10474,01 грн.
Місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про набуття відповідачем права власності на приміщення з 21.10.2008 р. (дати реєстрації права власності на нерухоме майно), оскільки відповідно до ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній
реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Тобто моментом виникнення права власності на майно є саме державна реєстрація правочину щодо такого майна, а не реєстрація права власності на майно в БТІ.
Враховуючи невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, рішення господарського суду підлягає зміні в частині розміру суми, що підлягає стягненню з відповідача. Відповідно підлягає зміні розподіл судових витрат між сторонами.
Щодо заперечень відповідача про те, що споживання електроенергії здійснювалося орендарем, а не ним, колегія суддів зауважує, що відповідач придбав приміщення 14.10.2008 р., а в оренду воно передано лише 12.05.2009 р.
Договір на користування електроенергією щодо приміщення ні відповідачем, ні орендарем не укладався.
Відповідач є власником приміщення.
Згідно з ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За таких обставин відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу вартість не облікованої електричної енергії.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача –заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 26/48/10 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 26/48/10 в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р із спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 10 474 (десять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 01 коп. боргу за не обліковано спожиту електричну енергію, 105 (сто п’ять) грн. 27 коп. витрат на державне мито та 169 (сто шістдесят дев’ять) грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити».
Видачу відповідного наказу з указівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Федоров І.О.
судді Федоров І.О.
Кагітіна Л.П. Шевченко Т. М.