КОПІЯ

         Справа № 2-676

                  2010 рік                                

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року            

Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого   Димбіцького Ю.В.

при секретарі  Телевань С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до Кальницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області, зацікавлена особа ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок, про визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку і господарських будівель, про визнання права власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину житлового будинку і господарських будівель (обов’язкова частка у спадщині), про визнання права власності на 7/12 частини житлового будинку і господарських будівель,

ВСТАНОВИВ:

        ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом у судовому засіданні підтримала його і пояснила, з 1935 року вона проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 23 листопада 1968 року Кальницьким ЗАГСом Іллінецького району Вінницької області між ними було зареєстровано шлюб.

    За час спільного проживання у них народилися дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, яка померла ще до дня смерті батька в 1957 році та син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Проживаючи разом та ведучи спільне господарство, вона разом з ОСОБА_7 протягом 1955-1963 років збудували житловий будинок АДРЕСА_1, на плані позначений літерою “А” та веранду – ”а”, в який вселилися спільно з ОСОБА_7

    Протягом 1979-1980 років вони з чоловіком, до вказаного будинку, добудували другу веранду, на плані позначена літерою – ”а1”, сарай – ”Б”, сарай (курник) – ”б”. В 1995 році зробили огорожу – 1, поставили ворота з хвірткою – 2-3 та збудували убиральню – 4.

    ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер і вона, відповідно до ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину після смерті чоловіка, вступивши в управління та володіння майном покійного.

    25 травня 2010 року вона звернулася до Іллінецької державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину житлового будинку, грошових заощаджень та на земельну ділянку, оскільки вважала, що решта житла і грошових зайщаджень, які вони надбали разом, належить їй як дружині покійного. Також із заявою про прийняття спадщини звернулася їх дочка ОСОБА_4 Однак там позивачу повідомили, що житловий будинок був збудований ще до укладення шлюбу між нею та ОСОБА_5 і свідоцтво на право власності на житло виконкомом Кальницької сільської ради було видано лише на спадкодавця. Крім того, їй було повідомлено, що покійний все своє майно заповів їхній дочці ОСОБА_4

    Таким чином, вона фактично залишилася без житла, оскільки їй, як було повідомлено нотаріусом,  належить лише обов’язкова частка у спадщині, яка відкрилася після смерті чоловіка у розмірі, передбаченому ст. 1241 ЦК України.

    За життя чоловіка, вона не перечила йому вчиняти заповіт на користь дочки, оскільки вважала, що Ѕ частина житла належить їй. Так само вважав і чоловік, оскільки житловий будинок був збудований ними разом, хоч на той час вони не перебували у шлюбі, а тому, відповідно до ст. 112 ЦК України 1963 року, був їхньою спільною власністю.    

    Відповідно до 1241 ЦК України, вона має право на обов’язкову частку у спадщині як непрацездатна вдова і успадковує половину частки, яка б належала кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.

    На день смерті ОСОБА_5 право на спадкування за законом як спадкоємці першої черги мали вона та їхні діти – дочка ОСОБА_8 і син ОСОБА_1. Тобто, кожен спадкоємець мав право успадкувати по 1/6 частині спадкового майна, обовязкова частка із якого становить 1/12 частину.      

    Тому ОСОБА_2 просить суд визнати частково недійсним свідоцтво №121 про право особистої власності на житловий будинок від 15 грудня 1988 року, видане виконкомом Кальницької сільської ради , відповідно до рішення №10 від 22 вересня 1988 року, згідно якого ОСОБА_5 являється власником житлового будинку, що по АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку і господарських будівель, а також на 1/12 їх частину в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, а всього – на 7/12 частини житлового будинку та господарських будівель, що по АДРЕСА_1, оскільки з впорядкуванням адресного господарства с.Кальник номер житлового будинку, який належав ОСОБА_5, було змінено з №102 на №104.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2 подав до суду заяву про зміну позовних вимог в частинні визнання за ОСОБА_2 права власності, просить суд визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку.

    ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заяву.

    Відповідач Кальницька сільська рада Іллінецького району Вінницької області  позов визнала повністю, про що подала до суду відповідного листа із проханням вирішити справу у відсутності її представника.

    Зацікавлена особа ОСОБА_4 у судовому засіданні позов визнала, проти його задоволення не заперечує.    

    За таких обставин суд вважає за можливе вирішити справу у відсутність представника відповідача, прийняти визнання позову ним та зацікавленою особою і задовольнити його, оскільки вимоги позивача, крім того, підтверджуються письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.5), копією паспорта ОСОБА_4 (а.с.6), копією ідентифікаційного номера ОСОБА_4 (а.с.7), копією паспорта ОСОБА_2 (а.с.8), копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.9), копією заповіту на користь ОСОБА_4 (а.с.10), копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_5 (а.с.11), копією заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини (а.с.12), довідками виконкому Кальницької сільської ради (а.с.13-16), копією техпаспорта на житловий будинок (а.с.17-20), витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.21).

    Оцінюючи в сукупності всі досліджені по справі докази, суд визнає доведеними вимоги позивача.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.   220, 328, 1258, 1261 ЦК України  ст.ст.209, 212-215 ЦПК  України,

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

    Визнати частково недійсним свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок №121 від 15 грудня 1988 року №10, зареєстроване в Тульчинському БТІ в реєстрову книгу № 2 за реєстровим  № 114, згідно якого власником житлового будинку, що по АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5.

    Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на Ѕ частину житлового будинку, позначеного в технічній документації “А” – житловий будинок,  ”а” – верана, ”а1” – веранда, ”Б” – сарай, ”б” – сарай, 1 – огорожа, 2-3 – ворота з хвірткою,  4 – убиральня, що по АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Іллінецький районний суд.

Головуючий :    /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Іллінецького                                                                                            

районного суду                                  Ю.В.Димбіцький