АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 27 липня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Горецької С.О.
Суддів Станковської Г.А.
Давнього В.П.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3 на вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 квітня 2010 року,
яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Великі Копані Цюрупинського району Херсонської області, мешканця с. Одрадокамянка Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Бериславським районним судом Херсонської області 30.12.2004 р. за ст. 185 ч.3, ст. 185 ч.2, 70 до 4 років позбавлення волі, звільненого 23.04.2008 року по відбуттю покарання;
засуджено за ст.115 ч.1 КК України і призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишено тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 обраховано з моменту затримання, а саме з 06 березня 2009 року.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ УМВС України в Чернівецькій області 3512 грн. 37 коп. судових витрат.
Вирішено долю речових доказів.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що останній 01 березня 2009 року приблизно о 19 годині, будучі в стані
Справа №11-235/2010 р. Головуючий у І інстанції Бреславський О.Г.
Категорія ст.115 ч.1 КК України Доповідач Станковська Г.А.
алкогольного сп’яніння, з метою подальшого вживання спиртних напоїв, зайшов у житловий будинок, що розташований по вулиці АДРЕСА_1, де тимчасово проживав ОСОБА_4 У будинку знаходилися ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які також будучі в стані алкогольного сп’яніння розпивали спиртні напої. ОСОБА_2 приєднався до них та у ході розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протягом тривалого часу в період ночі з 01 березня 2009 року по 2 березня 2009 року, із-за ревнощів до останньої, на ґрунті неприязних відносин, маючи намір на вчинення умисного вбивства ОСОБА_4, затіяв з ним сварку, в ході якої руками та ногами з великою силою наніс численні удари в область голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, а також кухонним ножем наніс декілька ударів в область шиї та підборіддя, заподіявши йому смерть.
На вказаний вирок адвокат ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_2 подали апеляції, в яких просять скасувати вирок районного суду та закрити справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 115 ч.1 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. При цьому посилаються на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 369 ч.1 п.2 КПК України. Вважають, що досудове слідство по кримінальній справі проведено неповно, поверхнево, не об’єктивно і з обвинувальним нахилом, з істотними протиріччями та з порушенням норм процесуального права. Досудовим та судовим слідством не встановлено знаряддя злочину, час смерті потерпілого, не перевірені алібі, як свідків, так і підсудного. Суд 1-ї інстанції усі зібрані в справі докази не проаналізував, а тому неправильно встановив фактичні обставини справи.
Заслухавши доповідача, підсудного ОСОБА_2 який підтримав свою апеляцію і просив справу направити для проведення додаткового розслідування, прокурора, який вважає, що вирок суду обґрунтований і скасуванню не підлягає, а апеляції задоволенню, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції підлягають частковому задоволенню, а вирок скасуванню на таких підставах.
Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об’єктивного дослідження обставин справи.
Згідно зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Проте ці вимоги закону під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не були виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання, чи справді ОСОБА_2 вчинив умисне вбивство, належним чином не з'ясовані.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 спочатку визнавав свою причетність до вчиненого вбивства ОСОБА_4, а потім відмовився від своїх показань і став наполягати, що визнавальні показання давав внаслідок фізичного та психічного тиску на нього з боку працівників правоохоронних органів. Однак, перевіривши ці твердження підсудного під час судового слідства шляхом огляду відмовного матеріалу по факту застосування фізичного та психологічного насильства по відношенню до ОСОБА_2, суд у вироку не спростував цих доводів, а послався лише на його покази, дані ним під час судового слідства, які суперечать матеріалам кримінальної справи і зокрема висновку судово-медичної експертизи.
Згідно висновку експерта № 10 від 05.03.- 03.04.2009 року смерть ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 від геморагічного шоку внаслідок закритої тупої травми грудної клітини з численними зламами ребер та ушкодженням внутрішніх органів з розвитком внутрішньої кровотечі (а.с. 87-94 т.1). Як убачається із змісту висновку цієї експертизи, в ній наведено дані про причини смерті потерпілого, але не вказано коли ж саме настала його смерть, тобто фактичний час убивства, що залишилося поза увагою досудового та судового слідства.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому слідстві себе винним у скоєні вбивства не визнав і стверджував, що останній раз був у ОСОБА_4 вдома 27-28 лютого 2009 року і більше його не бачив. Коли приходив до нього, то свідка ОСОБА_5 в будинку не було, а отже вона, на його думку, не могла бути свідком того, як саме він в ніч з 1.03. на ІНФОРМАЦІЯ_6 вчинив вбивство чи мала б відповідати разом з ним. Разом з тим, під час досудового слідства він визнавав себе винним у вбивстві та розповідав про те, яким чином, де і коли вчинив побиття ОСОБА_4
Згідно протоколів відтворення обстановки та обставин події з обвинувачуваним ОСОБА_2 від 07.03.2009 року (а.с.95-100 т.2) та свідка ОСОБА_5 від 04.03.2009 року (а.с.72-73, 75-80 т.1) є розбіжності по механізму нанесення тілесних ушкодження, знаряддя злочину та пересування тіла з будинку до сараю.
Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи. Однак ні органи досудового слідства, та суд не встановили дійсних обставин події, належно не перевірили правдивість показань ОСОБА_2 та не усунули цих розбіжностей, а тому при проведені додаткового слідства слід провести ставку віч на віч між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 для з'ясування цих питань. Отже, час настання смерті ОСОБА_4 підлягає встановленню більш конкретно й на підставі комплексної судово-медичної експертизи для з'ясування спірних питань.
- з урахуванням розбіжностей в показах свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_2 провести інші слідчі дії для встановлення об'єктивних обставин та встановити місце перебування свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в період часу з 27.02. по 2.03.2009 року.
У процесі проведення додаткового розслідування органам слідства необхідно також встановити та розширити коло осіб, які могли бачити ОСОБА_2 1.03.2009 року біля будинку АДРЕСА_1.
- перевірити алібі ОСОБА_2 на яке він посилався під час судового слідства.
- допитати свідка ОСОБА_8 та зробити з ним впізнання особи, з якою він спілкувався ввечері 01.03.2009 року.
- встановити яким ножем були нанесені тілесні ушкодження потерпілому.
-шляхом оперативно-розшукових мєроприємств встановити свідка ОСОБА_9, який, з свідчинь свідка ОСОБА_10, 01.03.2009 року також перебував в будинку АДРЕСА_1.
З огляду на висновки цитологічної та судово імунологічної експертиз слід відібрати зразки крові у всіх мешканців будинку АДРЕСА_1, які були встановлені та провести відповідні експертизи.
Залежно від встановленого органам досудового слідства слід кваліфікувати дії ОСОБА_2 по обставинам події, яка мала місце 1.03.2009 року.
Таким чином, як органами досудового слідства, так і судом у справі було допущено таку неповноту з'ясування фактичних обставин справи, яка істотно вплинула на правильність прийняття рішення по справі.
З огляду на те, що допущена у справі неповнота не може бути усунута в судовому засіданні, вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області підлягає скасуванню з направленням справи в повному обсязі на додаткове розслідування.
Керуючись ст.ст. 365,366,367,368 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
У х в а л и л а:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_3, який захищає його інтереси – задовольнити частково.
Вирок Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30.04.2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору Чернівецької області для проведення додаткового слідства.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній – тримання під вартою.
Головуючий С.О.Горецька
Судді Г.А.Станковська
В.П.Давній