Справа № 1-55/ 2010року

В И Р О К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

    03 серпня 2010 року                                 м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Лиманської М.В., при секретарі - Грабовець К.Ф., Калінько Т.О., з участю захисника – адвоката ОСОБА_1, потерпілої – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня кримінальну справу приватного обвинувачення щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки с. Півнівщина Городнянського району Чернігівської області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, фактично проживає АДРЕСА_2,  громадянки України, українки, освіта вища, працює вчителем Бутівської ЗОШ 1-3 ст. Городнянського району, не одруженої,  має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, раніше не судимої

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України

                        В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_2 умисне легке тілесне ушкодження, яке  спричинило короткочасний розлад здоров’я, за наступних обставин.

Так, 08 вересня 2009 року, близько 6-ї години ранку, біля будинків № 40 та №АДРЕСА_4 в м. Городня Чернігівської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ґрунті раніше склавшихся неприязних відносин виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_3 нанесла ОСОБА_2 декілька ударів палкою по різних частинах тіла, в тому числі і по голові,  в результаті чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №1035 від 30.06.2010 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.      .

В судовому засіданні ОСОБА_3  вину у пред’явленому їй обвинуваченні не визнала і показала, що між нею та потерпілою дійсно існують неприязні відносини, оскільки потерпіла є матір’ю  її колишнього чоловіка, яка в свій час вигнала її з дітьми зі свого будинку, а після цього дозволяє собі ображати її та розповсюджувати про неї плітки. 08 вересня 2009 року, в ранковий час, вона як завжди вигнала свою корову до череди приблизно о 6-30 ранку.  Після цього вона велосипедом поїхала додому. По дорозі додому вона потерпілу не бачила. Потерпіла також виганяє свою корову до тієї ж череди, але завжди пізніше за неї. Приїхавши додому вона розбудила дітей, зібралась та поїхала з ними до Бутівської ЗОШ, де вона працює вчителем, а її діти навчаються. Підсудна наполягала на тому, що потерпілу ніколи не била. Щодо наявності у потерпілої тілесних ушкоджень припустила, що вони могли утворитися внаслідок падіння, або внаслідок того, що її покачала власна телиця, яка була схильна до того.  

Незважаючи на те, що підсудна ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України , визнаного судом доведеним, не визнала, її вина підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що дійсно між нею та підсудною тривалий час існують неприязні відносини. З 2000 по 2007 роки її син проживав з підсудною без реєстрації шлюбу. Від цих відносин народились діти. Перші декілька років вони проживали в її будинку в м.Городні, а вона проживала в селі. Після повернення її в її власний будинок, між нею і підсудною почались сварки. На грунті неприязних відносин, син з підсудною та дітьми перейшли проживати в її інший будинок, який вони з її чоловіком самі побудували. З цього часу підсудна проживає з дітьми в цьому будинку, а її сина вигнала. З підсудною вони водять корів до однієї череди. 08.09.2009 року вона близько 6-ї години ранку виганяла свою корову до череди. На вул.    Молодіжній в м.Городня  вона побачила, як в її бік на велосипеді їде підсудна. Вони порівнялись біля великої калюжі, яка завжди існує в провулочку між вулицею Молодіжною та полем, на яке виганяють корів. Побачивши її, підсудна почала образливо висловлюватись в її бік, погрожувати їй. В руках підсудна тримала тонку палку, якої поганяють корів. Потім підсудна зіскочила з велосипеда та почала бити її цією палкою, нанесла їй декілька ударів по спині, руках, голові. Вона впала в калюжу. В цей час вона побачила, що ідуть люди. Підсудна припинила свої дії, сіла на велосипед та поїхала. Коли до неї підійшли жінка та чоловік, вона впізнала в них своїх сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які запропонували їй допомогу. Їй було дуже соромно за свій стан, вона вся була в багнюці, тому вона відмовилась від допомоги. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 завели її та її велосипед за вантажний автомобіль, який завжди стоїть на вул.Молодіжній, за який вона сховалась та присіла відпочити під дерево, а ОСОБА_5 попросила відвести її корову до аеродрому, на що він погодився. В цей час люди вже почали виганяти корів до череди. Соромлячись людей, деякий час вона ховалась за вантажним автомобілем, що стоїть біля двору, розташованого біля місця події. Потім вона пішла додому. Наступного дня вона звернулась до  міліції з заявою та до невропатолога. Тривалий час після цього вона знаходилась в стані душевного хвилювання, від чого погіршився стан її здоров’я.      

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що він проживає по вул. Кірова в м. Городні, неподалік від будинку потерпілої. 08.09.2009 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 пішов в ліс по гриби. Вони вийшли з дому рано, близько 6-ї години. Підходячи до аеродрому, не доходячи до вул. Молодіжної в м.Городня, він в провулку між вулицями Заводською та Молодіжною зупинився, а ОСОБА_4 пішла вперед. Через декілька хвилин він почув крик його співмешканки та побачив, що ОСОБА_4 повертається в його бік та кличе на допомогу. Коли вона підійшла ближче, то повідомила йому, що якась жінка б’є їхню сусідку ОСОБА_2 Вони вдвох побігли на допомогу. Коли вони підійшли ближче, то побачили, як їхня сусідка ОСОБА_2 сидить у багнюці, а незнайома жінка від’їжджає на велосипеді в бік вул. Кирова. Вони допомогли потерпілій підвестись, довели її до найближчого будинку, пропонували допомогу, але остання відмовилась та попросила їх тільки відігнати її корову до череди, на аеродром. Він побачив, що корова іде сама в необхідному напрямку, та погодився провести корову до аеродрому, який був поряд. Провівши корову до поля, де вже паслись декілька корів, вони з ОСОБА_4, впевнившись, що корова іде в потрібному напрямку, повернули в бік лісу та пішли по гриби. Наступного дня  він їхав в автобусі, а коли зійшов, то побачив, що також з автобусу зійшла жінка з дітьми,  в якій він впізнав, що це саме її він бачив напередодні, як вона від’їжджала на велосипеді від ОСОБА_2, в той час як остання сиділа в багнюці побита, також свідок вказав, що ця жінка – це підсудна.  

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показала, що з потерпілою вона знайома, вони проживають на одній вулиці, але відносин ніяких не підтримують. На початку вересня 2009 року вона разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_5 пішла в ліс по гриби. Вони вийшли з дому рано, близько 6-ї години. Підходячи до аеродрому, не доходячи до вул. Молодіжної в м.Городня, ОСОБА_5 зупинився в провулку між вулицею Молодіжною та вулицею Заводською, а вона пішла вперед. Підійшовши до вул. Молодіжній, вона побачила в калюжі потерпілу, яка сиділа в калюжі, а підсудна була поряд та замахувалась на потерпілу палкою. Вона вирішила покликати на допомогу ОСОБА_5, повернулась та побігла в його бік, кликала його на допомогу. Коли  підбігла до ОСОБА_5, то повідомила йому, що якась жінка б’є їхню сусідку ОСОБА_2 Вони вдвох побігли на допомогу. Коли вони наблизились до місця події, то побачили, як їхня сусідка ОСОБА_2 сидить у багнюці, а незнайома жінка вже від’їжджає на велосипеді в бік вул. Кирова. Вони допомогли потерпілій підвестись, довели її до найближчого будинку, пропонували допомогу, але остання відмовилась, сказала, що їй потрібно побути на самоті, попросила їх лише відігнати її корову до череди, на аеродром. Корова вже йшла в необхідному напрямку. Вони погодилися провести корову до аеродрому, який був вже поряд. Провівши корову до поля, де вже паслись інші корови, вони з ОСОБА_5 повернули в бік лісу та пішли по гриби. Наступного дня  вони з ОСОБА_5 їхали в автобусі, а коли зійшли на зупинці, то побачили, що також з автобусу зійшла жінка з дітьми,  в якій ОСОБА_5 впізнав, що це саме її вони бачили напередодні, як вона від’їжджала на велосипеді від ОСОБА_2, в той час як остання сиділа в багнюці, про це він повідомив їй. Вона також подивилась на цю жінку та впізнала її. В судовому засіданні ОСОБА_4 вказала, що ця жінка – це підсудна.  

  Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 показала, що протягом 2009 року вона виганяла свою корову до череди, до якої також виганяли своїх корів підсудна та потерпіла. Вона ніколи не чула щоб люди з їхньої череди казали, що підсудна побила потерпілу. Вважає, що якби подібне трапилось, то люди з череди знали би про це. Додала, що телиця потерпілої кололась, поводила себе агресивно з іншими коровами та людьми.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона працює приймальником молока. ОСОБА_3 восени 2009 року в брудному одягу молоко не здавала. Вона ніколи не чула щоб люди з їхньої череди казали, що підсудна побила потерпілу. Вважає, що якби подібне трапилось, то люди з череди знали би про це. Додала, що телиця потерпілої кололась, поводила себе агресивно з іншими коровами та людьми. У зв’язку з цим ОСОБА_2 відганяла свою корову раніше інших, а забирала пізніше.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 показав, що проживає в будинку №АДРЕСА_3. Зранку 08.09.2009 року він знаходився вдома до 08-ї години. Ніяких сварок біля будинку не бачив та не чув. У його дворі будинок охороняє великий собака, який гавкає, якщо відбувається щось. В такому випадку він виходить та дивиться, чи нічого не трапилось. Але того дня він нічого не чув.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_9 показала, що проживає в будинку №АДРЕСА_4. Зранку 08.09.2009 року вона знаходилась вдома. Прокидається вона близько 6-ї години. Ніяких сварок біля будинку 08.09.2009 року не бачила та не чула.

        Крім того вина підсудної підтверджена висновком судово-медичної експертизи №1035 від 30.06.2010 року, згідно якої у потерпілої мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувались струсом головного мозку, котрі виникли від дії тупого твердого предмету і в тому числі від ударів палицею і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Не виключена можливість, що струс головного мозку у ОСОБА_2 міг утворитись при падінні на тверді виступаючі предмети після надання тілу прискорення.

      Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи скарги приватного обвинувачення та захисту, покази підсудної ОСОБА_3, наведені нею на свій захист, свідків, допитаних в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що обвинувачення, яке висунуто потерпілою в скарзі приватного обвинувачення, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Покази підсудної ОСОБА_3 про те, що вона не зустрічала ОСОБА_2 08.09.2009 року та не завдавала їй тілесних ушкоджень, суд розцінює як неправдиві, на підставі яких підсудна робить спробу уникнути відповідальності за злочин, який їй інкримінується. Показання підсудної, в яких вона заперечує факт завдання тілесних ушкоджень потерпілій, спростовуються  доказами справи.

В ході проведення судом огляду місця події, під час якого розбіжності, які малися в поясненнях потерпілої, які знаходяться у відмовному матеріалі №957 від 16.09.2009 року, в скарзі приватного обвинувачення та в ході судового розгляду, були усунуті.

Так під час огляду місця події потерпіла чітко вказала місце вчинення злочину, місце, в якому вона перебувала після побиття її підсудною. Так, місцем вчинення злочину є провулок без назви, який з’єднує вулицю Молодіжну з полем, на якому випасають корів. В цьому провулку навіть під час огляду місця події в суху сонячну погоду малась велика  брудна калюжа. Провулок розташований між будинками №40 та №АДРЕСА_4. Потерпіла уточнила на місці огляду події, що не влазила в чужий город, коли її била ОСОБА_10, а лише влізла на обочину, що біля городу будинку №АДРЕСА_4, та вказала на це місце і на свої дії при цьому.  

Біля будинку №АДРЕСА_3 під час огляду місця події стояв вантажний автомобіль, належний ОСОБА_8 Між автомобілем та парканом будинку №АДРЕСА_3 росте плодове дерево з розвинутою кроною. Під деревом розташоване велике гумове колесо. Під час огляду місця події потерпіла уточнила, що місце, в якому вона переховувалась після нанесення їй тілесних ушкоджень, було саме за автомобілем, а сиділа вона не на лавочці під деревом, як вказувала в судовому засіданні, а на великому гумовому колесі.    

Тому на думку суду показання потерпілої, які були уточнені під час огляду місця події, є послідовними, узгодженими між собою та з іншими доказами справи, являються доказами, на яких ґрунтується вирок.

Розбіжності в показаннях свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо подробиць події не є суттєвими та не впливають на суть викладених свідками обставин справи.

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не підтверджують та не спростовують тих фактичних даних, про які йдеться в скарзі приватного обвинувачення. Адже ці свідки показали, що вони не чули та не бачили факту побиття підсудною потерпілої.

Відповідно до ст. 65 КПК України доказами в кримінальні справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідків, показаннями потерпілого, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

За правилами ст. 67 КПК України оцінка доказів проводиться у їх сукупності.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене  підсудній ОСОБА_3, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження у повному обсязі, та її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, яке  спричинило короткочасний розлад здоров’я потерпілої.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_3 , вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину – злочин, вчинений ОСОБА_3,  не є тяжким; особу винної – її вік, сімейний стан, освіту, наявність на утриманні неповнолітніх дітей.

В матеріалах справи маються харакретистики на підсудну з місця проживання та з місця роботи – позитивні. / а.с.22, 25/

  П ідсудна ОСОБА_3 раніше не судима.

Згідно довідки Городнянської ЦРЛ у лікарів нарколога та психіатра на обліку підсудна не стоїть.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудної ОСОБА_3 не встановлено.

При обранні виду покарання підсудній ОСОБА_3 суд враховує фактичні дані справи та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.125 КК України виді штрафу.

Судові витрати по справі відсутні.

Цивільний позов по справі підлягає задоволенню частково. Матеріальні збитки підлягають відшкодуванню в сумі 116,70 грн. Вирішуючи питання в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, суд враховує: обґрунтування вимог про відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, глибину фізичних та душевних страждань спричинених їй завданням тілесних ушкоджень, конкретні обставини справи та наслідки що настали ,  матеріальний стан потерпілої та підсудної, вимоги розумності та справедливості. На підставі ст. ст. 23, 1167 ЦК України суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню і вважає достатнім і справедливим визначити розмір компенсації моральної шкоди завданої ОСОБА_2 з боку ОСОБА_3 в сумі 500 грн.

 Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3  не обирати.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 116, 70 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди та 500 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

        На  вирок   може  бути  подана  апеляція  до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.                                                                                                                                                                                                                                      

Суддя:                                                                           М.В.Лиманська