АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці 06 серпня 2010 року колегія суддів, судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Станковської Г.А.
Суддів Кифлюка В.Ф.
Колотило О.О.
за участю прокурора Єжелева П.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30 липня 2010 року,
якою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, уродженцю та мешканцю м. Чернівці вул. Деснянська, 2/1, не одруженому, не працюючому, раніше неодноразово судимому,-
продовжено строк утримання під вартою до трьох місяців, а саме до 02 вересня 2010 року.
Слідчий СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області Тонієвич О.Т., за погодженням з заступником прокурора Першотравневого району м. Чернівці, звернувся до суду з поданням про продовження строків тримання під вартою до 3-х місяців відносно обвинуваченого ОСОБА_3
У своєму поданні слідчий посилається на те, що по справі необхідно провести ще ряд слідчих дій спрямованих на встановлення об’єктивної істини, а їх неможливо провести в строк, який залишився до закінчення двохмісячного строку утримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, слідчий зазначає, що, при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов’язаного з утриманням під вартою, він може ухилятися від слідства та суду, продовжити свою злочинну діяльність.
Справа №10 -171/ 2010р. Головуючий у І інстанції Іщенко І.В.
Доповідач Станковська Г.А.
ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, а саме в тому, що в один із днів на початку травня 2010 року близько 23 год. 45 хв., проходячи біля будинку АДРЕСА_1, застосувавши фізичне та психічне насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволодів майном потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 740 грн., після чого з місця злочину скрився, майном потерпілої розпорядився на власний розсуд.
На постанову суду адвокатом ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій вона просить постанову скасувати, а в задоволенні подання слідчого відмовити. При цьому адвокат посилається на те, що висновок суду про те, що при обранні ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов’язаного з утриманням під вартою він може ухилятися від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність є безпідставним, зазначає, що її підзахисних співпрацює зі слідством.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 155 КПК України, запобіжний захід у виді взяття під варту застосовується у справах про злочини за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як убачається з матеріалів справи органи досудового слідства пред’явили ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі.
Щодо посилання адвоката на те, що в разі звільнення з-під варти ОСОБА_3 не буде ухилятися від виконання процесуальних рішень, не перешкоджатиме встановленню істини по справі й не продовжуватиме злочинну діяльність, то воно не відповідає дійсності.
Зважаючи на обставини справи та дані про особу ОСОБА_3, а саме те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, саме 4 рази за корисливі злочини, обвинувачується у скоєнні нового тяжкого корисливого злочину з застосуванням насильства, вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, що в своїй сукупності свідчить про підвищену суспільну небезпечність ОСОБА_3, а тому колегія суддів вважає, що ці обставини давали можливість районному суду прийти до висновку, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства чи суду та перешкоджати встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність, отже забезпечити належну поведінку такого обвинуваченого запобіжними заходами не пов’язаними з триманням під вартою немає можливості.
Зважаючи на зазначене, а також на те, що по справі необхідно провести ряд слідчих дій, які неможливо провести в строк, який залишився до закінчення двохмісячного строку утримання обвинуваченого під вартою, а саме:
- проведення портретної експертизи;
- проведення виїмки вхідних та вихідних дзвінків з оператора мобільного зв’язку;
- виконати вимоги ст.ст. 218-220 КПК України з обвинуваченим та його захисником;
- скласти обвинувальний висновок
суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність продовження строків тримання під вартою ОСОБА_3 до 3-х місяців.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи, які наведені в апеляції, не дають підстав для скасування постанови районного суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 148, 150, 155, 165, 165-3, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м. Чернівців від 30 липня 2010 року про продовження строку утримання під вартою громадянина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до трьох місяців – без зміни.
Головуючий Станковська Г.А.
Судді Кифлюк В.Ф.
Колотило О.О.