Судове рішення #10412376

Р І Ш Е Н Н Я

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        06 липня 2010 року    Бучацький  районний суд Тернопільської області

   Одноособово суддею                          Гордєєвим В.О.,

         при секретарі                                       Лозин Л.А.,

         з участю представника позивача       Магировського Ю.А.,

         відповідача                                           ОСОБА_2,

         представника відповідача                   ОСОБА_3,

              розглянувши у відкритому     судовому    засіданні  в   м.  Бучачі справу  за     позовом  

відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 19383,58 гривень,  суд - ,

                                                       В С Т А Н О В И В :

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові звернулося до суду з позовом про відшкодування страхових виплат в порядку зворотної вимоги в розмірі 19383.58 грн. з ОСОБА_2 В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що 10.11. 2005 року             біля 10 год. на 43 км. автотраси  Доманово- Ковель- Чернівці сталося зіткнення автомобіля Фольксваген-гольф під керуванням власника  ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ-2107, який належить ЗАТ « Львівському автомобільному заводу, під керуванням водія ОСОБА_4 Внаслідок ДТП водій ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні  ушкодження.

          Згідно вироку Заліщицького районного суду Тернопільської області у вчиненні ДТП визнано винним ОСОБА_2

          Згідно висновку МСЕК від 25.07. 2006 року ОСОБА_4 встановлено 20 % стійкої втрати працездатності. З переоглядом 25.07. 2007 року.

          ОСОБА_4 звернувся із заявою до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові , про призначення йому страхових виплат у зв’язку з нещасним випадком на виробництві. Керуючись  Законом України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відділення здійснило ОСОБА_4 виплату одноразової допомоги по втраті працездатності-17016 грн. та  за період з серпня 2006 року по липень 2007 року різницю до втраченого заробітку в сумі 2367.58грн.

          Оскільки винні дії ОСОБА_2 призвели до ушкодження здоров’я потерпілого на виробництві, а відтак і додаткових витрат Фонду, то Фонд зобов’язаний відшкодувати ці витрати в порядку зворотної вимоги з метою збереження своїх фінансових ресурсів.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

          Відповідач та його представник позов  заперечили, пояснивши, що Фонд не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяної шкоди потерпілому, тому позов слід                  відхилити.

      Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного:

       Згідно ст. 1187 ЦК України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 керував автомобілем «Фольксваген-гольф» д.н. НОМЕР_1, який належить йому на праві власності і здійснив ДТП.                        В результаті ДТП водій  ЗАТ «Львівського автомобільного заводу» ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження. Вказане підтверджується долученою до справи   копією вироку                  Заліщицького районного суду від 30 жовтня 2006 року, згідно якого ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України.

        На підставі ст. 2, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відділення виконавчої дирекції Фонду здійснило ОСОБА_4 як потерпілому на виробництві наступні страхові виплати : одноразову допомогу по втраті працездатності-17016 грн. та  за період з серпня 2006 року по липень 2007 року різницю до втраченого заробітку в сумі 2367.58 грн. Всього 19383.58 грн., що підтверджується, актом про нещасний випадок на виробництві, випискою із акту огляду МСЕК від 25.07. 2006 року, розрахунком страхових сум, постановами про призначення страхових виплат № 326 від 14.08. 2006 року і № 326/2 від 21 березня 2007 року та  випискою із рахунку № 58492  ВАТ «Державного ощадного банку» 6319/0108 , відкритого на ім’я ОСОБА_4, від 08.08.2008 року.

        Преамбулою Закону «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV (далі – Закон № 1105-ХІV) передбачено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

    Оскільки сфера дії Закону № 1105-ХІV поширюється виключно на застрахованих осіб, страхувальників та страховика й цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами не врегульований правовий механізм відносин Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України,  як страховика, з іншими особами – відповідальними за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю застрахованої особи, тому до таких правовідносин підлягають застосуванню загальні положення ЦК України щодо страхування.

    З урахуванням наведеного та з огляду на положення ст.ст. 993, 999 ЦК України Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, як страховик за обов’язковим особистим страхуванням, не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяної шкоди потерпілому, тому позов слід відхилити за безпідставністю заявлених вимог.

        Керуючись ст. 145 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 212, 215, 218, ЦПК України, ст.ст. 933, 999 ЦК України,  ч. 4, 5 ст. 6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  № 1105-XIV від 23.09. 1999 року,  -

В И Р І Ш И В :

  Позов залишити без задоволення. В ідділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в сумі 19383,58 гривень виплаченої  потерпілому ОСОБА_4 шкоди, завданої винною особою, каліцтвом,  відмовити за безпідставністю позовних вимог .

Стягнути з  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові в користь ОСОБА_2 1500 гривень витрат за надання юридичної допомоги.

           Рішення набуває законної сили після закінчення строку на його оскарження.

           Заява про апеляційне оскарження  подається  апеляційному суду Тернопільської області через Бучацький районний суд на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а  апеляційна скарга на протязі 20 днів після подання апеляційної заяви або без попереднього подання такої заяви в строк встановлений законом.

    Рішення не набрало законної сили.

            Суддя – підпис

            З оригіналом згідно

            Голова Бучацького райсуду                                                  Гордєєв В.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація