Справа №1-413/10

В И Р О К

                         І М ‘ Я М         У К Р А Ї Н И

        13 липня 2010  року                                                   м. Кам’янець-Подільський

       Кам’янець-Подільський міськрайонний суд,  Хмельницької області в складі:

головуючого судді -  Лисюка А.І.

при секретарі - Гнапінській Т.В.

за участю прокурора  - Косідло В.М.,

 захисника -  ОСОБА_1,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  кримінальну справу  про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Холодівка Тульчинського району Вінницької області; жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого дистриб’юторем компанії «Хай Енерджі»,  раніше не судимого,-

відданого до суду за   ст. 353, ч.1 ст.187 КК України, суд,–

В С Т А Н О В И В  :

    ОСОБА_2 09 квітня 2010 року біля 21 год.20 хв. в парку відпочинку ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на центральній алеї помітив ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який поруч з ними біля господарської будівлі справляв природню потребу в не призначеному для цього місці. ОСОБА_2 підійшов до вказаних осіб та умисно словесно представився їм працівником міліції, пред’явивши їм  при цьому своє посвідчення особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4-ї категорії серії НОМЕР_3, яке останні  реально сприйняли  за службове посвідчення працівника міліції.  Після цього ОСОБА_2 зробив зауваження, зазначивши, що справляти природню потребу в громадському місці заборонено і за це  порушники підлягають адміністративній відповідальності та для складання відповідного протоколу їм необхідно буде пройти з ним в міський відділ міліції. У зв’язку з цим, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали просити ОСОБА_2 не карати їх та відпустити. Однак, ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном, вчинив напад  на ОСОБА_3 із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я ОСОБА_3, яке виразилось у спрямуванні з балончика  «Терен-4», який він переносив при собі, струї газу сльозоточивої та дратівливої дії в обличчя ОСОБА_3 та забрав з рук останнього його мобільний телефон «NOKIA 6288» IMEI  НОМЕР_1, вартістю 450 грн. з СІМ-карткою «Діджус» №НОМЕР_2, вартістю 25 грн. з карткою пім’яті на 2 Gb, вартістю 100 грн, спричинивши  ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 575 грн..

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину свою у скоєному  визнав  повністю, розкаявся, вибачився перед потерпілими.

            Підсудний ОСОБА_2 суду показав, що  09.04.2010 року біля 19 години він пішов в місто, де він зайшов в парк. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на центральній алеї він помітив ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який поруч з ними біля господарської будівлі справляв природню потребу в не призначеному для цього місці. Він підійшов до вказаних осіб та умисно словесно представився їм працівником міліції, пред’явивши їм  при цьому своє посвідчення особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4-ї категорії серії НОМЕР_3, яке останні  реально сприйняли  за службове посвідчення працівника міліції.  Після цього він зробив зауваження, зазначивши, що справляти природню потребу в громадському місці заборонено і за це  порушники підлягають адміністративній відповідальності та для складання відповідного протоколу їм необхідно буде пройти з ним в міський відділ міліції. У зв’язку з цим, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 почали просити  його  не карати їх та відпустити. Розлютившись на вказаних хлопців, він, з метою заволодіння мобільним телефоном, почав по всіх них розбризкувати газ з балончика  «Терен-4», який він переносив при собі. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 втекли. А ОСОБА_3 залишився, тоді він  запитав його чи не має у нього телефона, при цьому пригрозив, якщо той не віддасть мобільний телефон, він знову почне бризгати йому газом в очі. Після цього, ОСОБА_3 віддав мобільний телефон   «NOKIA 6288» IMEI  НОМЕР_1 з СІМ-карткою «Діджус» №НОМЕР_2,  карткою пім’яті на 2 Gb ОСОБА_2. Після цього, він ще раз бризгнув йому у вічі газ.    При цьому підсудний пояснив, що  відшкодував потерпілим всі заподіяні збитки.

   Крім повного визнання підсудним своєї вини в інкримінованих йому злочинах,  вина  ОСОБА_2 повністю доведена в суді,  його особистими пізнавальними показами, показами  потерпілих,   свідків, зібраними документами у справі.

            Так, потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що   09 квітня 2010 року він разом з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, гуляючи  містом, зайшли в парк відпочинку ім..Шевченка. Де ОСОБА_5 відійшов в сторону справити природню потребу, а вони його чекали на алеї. В цей час до них  підійшов не знайомий чоловік, який представився працівником міліції, показавши при цьому посвідчення, яке вони сприйняли за справжнє посвідчення міліціонера і його вважали міліціонером. Він зробив їм зауваження з приводу справляння природної потреби в громадському місці і сказав, що їм доведеться сплатити штраф за це.  Він з друзями пояснив, що грошей не має, на що ОСОБА_2 пояснив, що їм необхідно пройти в відділ міліції для складання адмініпротоколу. Вони попросили їх пробачення, однак ОСОБА_2  вихопив  з кишені газовий балончик і розбризкав газ їм у вічі. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 втекли. А він залишився, тоді ОСОБА_2  запитав його чи не має у нього телефона, при цьому пригрозив, якщо він не віддасть мобільний телефон, він знову почне бризгати йому газом в очі. Злякавшись погроз, він віддав мобільний телефон   «NOKIA 6288» IMEI  НОМЕР_1 з СІМ-карткою «Діджус» №НОМЕР_2,  карткою пім’яті на 2 Gb ОСОБА_2. Після цього, він ще раз бризгнув йому у вічі газ.    Будь-яких претензій до підсудного  він не має, просить не позбавляти його  реально волі, прощає його. Цивільний позов заявляти не буде, оскільки йому відшкодовані як матеріальні, так моральні збитки.

             Так, потерпілий  ОСОБА_5 суду показав, що   09 квітня 2010 року він разом з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_3, гуляючи  містом, зайшли в парк відпочинку ім..Шевченка. Де  він  відійшов в сторону справити природню потребу, а друзі його чекали на алеї. В цей час до них  підійшов не знайомий чоловік, який представився працівником міліції, показавши при цьому посвідчення, яке вони сприйняли за справжнє посвідчення міліціонера і його вважали міліціонером. Він зробив їм зауваження з приводу справляння природної потреби в громадському місці і сказав, що їм доведеться сплатити штраф за це.  Він з друзями пояснив, що грошей не має, на що ОСОБА_2 пояснив, що їм необхідно пройти в відділ міліції для складання адмініпротоколу. Вони попросили його пробачення, однак ОСОБА_2  вихопив  з кишені газовий балончик і розбризкав газ їм у вічі, заволодівши при цьому мобільним телефоном  ОСОБА_3.  Будь-яких претензій до підсудного  він не має, просить не позбавляти його  реально волі, прощає його. Цивільний позов заявляти не буде, оскільки йому відшкодовані як матеріальні, так моральні збитки.

           Так, потерпілий  ОСОБА_4 суду показав, що   09 квітня 2010 року він разом з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_3, гуляючи  містом, зайшли в парк відпочинку ім..Шевченка. Де  ОСОБА_5  відійшов в сторону справити природню потребу, а друзі його чекали на алеї. В цей час до них  підійшов не знайомий чоловік, який представився працівником міліції, показавши при цьому посвідчення, яке вони сприйняли за справжнє посвідчення міліціонера і його вважали міліціонером. Він зробив їм зауваження з приводу справляння природної потреби в громадському місці і сказав, що їм доведеться сплатити штраф за це.  Він з друзями пояснив, що грошей не має, на що ОСОБА_2 пояснив, що їм необхідно пройти в відділ міліції для складання адмініпротоколу. Вони попросили їх пробачення, однак ОСОБА_2  вихопив  з кишені газовий балончик і розбризкав газ їм у вічі, заволодівши при цьому мобільним телефоном  ОСОБА_3.  Будь-яких претензій до підсудного  він не має, просить не позбавляти його  реально волі, прощає його. Цивільний позов заявляти не буде, оскільки йому відшкодовані як матеріальні, так моральні збитки.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що  09.04.2010 року він здійснював патрулювання міста. Біля 22 год.05хв. від чергового по міському відділі міліції йому надійшло повідомлення про вчинення нападу на громадянина в парку відпочинку ім..Т.Г.Шевченка, під час якого нападник застосував газовий балончик та викрав мобільний телефон.  Тому він направився в парк, де  біля22 год.40 хв. помітив неподалік кафе «Стрілець» чоловіка, в якого взяв посвідчення. На запитання чи має він при собі інші речі, ОСОБА_2 надав мобільний телефон «Нокія». Здійснивши поверхневий огляд ОСОБА_2 він виявив  газовий балончик. Після цього, запропонував ОСОБА_2 пройти в міський відділ міліції, на що той погодився, де добровільно зізнався, що це він скоїв напад на чоловіка і забрав в нього мобільний телефон.

 Як видно з протоколу явки зі знанням від 09 квітня 2010 року, ОСОБА_2 добровільно зізнався, що він  09.04.2010 року в парку  ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського викрав мобільний телефон   «NOKIA 6288» з застосуванням  газового балончика «Терен»  ОСОБА_3(а.с.37).

 Як видно з протоколу добровільної видачі від 10 квітня 2010 року, ОСОБА_2 добровільно видав  мобільний телефон   «NOKIA 6288» IMEI  НОМЕР_1 та балон «Терен» (а.с.42).        

         Як видно з протоколу  пред’явлення особи до впізнання від 15 квітня 2010 року,  ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2, який 09.04.2010 року, знаходившись в парку  ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського застосовував до нього газ з  газового балончика «Терен» (а.с.72).

         Як видно зпротоколу  пред’явлення особи до впізнання від 16 квітня 2010 року,  ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2, який 09.04.2010 року, знаходившись в парку  ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського застосовував до нього газ з  газового балончика «Терен» та викрав мобільний телефон   «NOKIA 6288»   (а.с.76).

         Як видно з протоколу  пред’явлення особи до впізнання від 15 квітня 2010 року,  ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2, який 09.04.2010 року, знаходившись в парку  ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського застосовував до нього газ з  газового балончика «Терен» (а.с.74).

         Як видно з протоколу відтворення обстановки та обставин події від 10 квітня 2010 року, ОСОБА_2  розказав та показав, як він, знаходившись 09.04.2010 року в парку  ім.Т.Г.Шевченка по вул.Шевченка, м.Кам’янець-Подільського викрав мобільний телефон   «NOKIA 6288» з застосуванням  газового балончика «Терен»  ОСОБА_3  (а.с.55-58).

          Як видно з висновку товарознавчої експертизи №323 т від 27.04.2010 року,  вартість мобільного телефону «NOKIA 6288» IMEI  НОМЕР_1  на вторинному ринку мобільного зв’язку, виходячи із режиму вільного ціноутворення, станом на 09.04.2010 року може становити 425 грн.00коп. (а.с.95-97).

          Таким чином, вина  ОСОБА_2  в суді доказана повністю і його дії правильно кваліфіковані за ст.353, ч.1 ст.187 КК України, оскільки  він самовільно присвоїв владні повноваження, поєднанні із вчиненням суспільно-небезпечних діянь та вчинив розбійний напад  на людину з метою заволодіння її майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу.

          При обранні підсудному міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику особи підсудного.

          Як обставини, що пом’якшують покарання ОСОБА_2,  суд враховує повне визнання ним своєї вини, щире каяття та сприяння у розкритті злочину. Що підсудний раніше не судимий і злочин скоїв вперше. Повністю відшкодував потерпілим  заподіяні збитки. Тому   потерпілі будь-яких претензій до нього не мають. Цивільний позов заявляти не будуть. Всі потерпілі   прощають підсудного і просять суд не позбавляти його реально волі.

          Крім того, суд враховує, що на утриманні підсудного знаходиться малолітня дитина, а також те, що він постраждалим  від ЧС.

          Характеризуються  ОСОБА_2 позитивно.

          Як обставини, що обтяжують відповідальність підсудного є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Тому з урахуванням обставин справи, особи підсудного, суд вважає за необхідне призначити  ОСОБА_2  покарання у виді обмеження  волі в межах санкції  ст.353 КК України,  у  виді позбавлення волі в межах санкції  ч.1 ст.187 КК України.

        Через підвищену суспільну небезпечність та обтяжуючі обставини скоєного, у суду не має будь-яких підстав, призначити підсудному покарання у виді штрафу та арешту, передбачених санкцією інкримінованованої йому статті.

         Разом з тим, враховуючи пом’якшуючі обставини скоєного, що виправлення його та перевиховання  можливе без ізоляції від суспільства, суд вважає справедливим та можливим застосувати до   ОСОБА_2   ст.75 КК України.

         Стягнути з ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 235 грн.39 коп за проведену товарознавчу експертизу.            

         Цивільний позов в суді не заявлено.

         Речові докази: газовий балон «Терен-4м», що знаходиться в камері зберігання речових доказів Кам’янець-Подільського МВ УМВС України – знищити, а  посвідчення серії НОМЕР_3, що знаходиться в відділі зберігання речових доказів Кам’янець-Подільського МВ УМВС України – повернути  ОСОБА_2.

                Керуючись ст.ст. 323, 324   КПК України ,   суд,  -

                              З А С У Д И В  :    

           ОСОБА_2 визнати винуватим за: ст.353, ч.1 ст.187  КК України, і призначити йому покарання:

-    за   ст.353 КК України у виді  2(двох) років обмеження волі;  

-   за ч.1 ст.187 КК України у виді  3 (трьох) років позбавлення волі.

              На підставі ч.1 ст.70 КК  України,  за сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців   позбавлення волі.

             На підставі ст.75 КК України  звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання, якщо він  протягом  1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладенні на нього зобов’язання.

            У зв’язку з чим, керуючись ст.76 КК України, зобов’язати  ОСОБА_2  не виїжджати на постійне місце проживання за межі України, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи  про зміну  місця проживання.

    Зобов’язати  ОСОБА_2 своєчасно  з’являтися для реєстрації в названі вище органи.

    Іспитовий строк йому рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 13 липня 2010 року.

    Контроль за поведінкою засудженого покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його  проживання.

Міру запобіжного заходу  ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.  

    Стягнути з ОСОБА_2  на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області  235  грн. 39 коп. за проведену товарознавчу експертизу,  р/р  35228001000040, МФО 815013, банк Управління державного казначейства в Хмельницькій області, код № 25575309, за дослідження «10».

            Цивільний позов в суді не заявлено.

            Речові докази: газовий балон «Терен-4м», що знаходиться в камері зберігання речових доказів Кам’янець-Подільського МВ УМВС України – знищити, а  посвідчення серії НОМЕР_3, що знаходиться в відділі зберігання речових доказів Кам’янець-Подільського МВ УМВС України – повернути  ОСОБА_2.

          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області  через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд  протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя Кам’янець-Подільського

 міськрайонного суду:                                                        А.І.Лисюк