Справа № 22ц-2895/2010  

Категорія - цивільна                                                       Головуючий у першій інстанції – Олійник В.П.

                                                                                                                 Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

30 липня 2010 року                                                                          місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                         головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                         суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                         при  секретарі  -  Кравченко В.В.

          з участю – представника відповідача Ринді С.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення (далі – УПСЗН) Ніжинської районної державної адміністрації (далі – РДА) Чернігівської області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваним рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 25.05.2010 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконними дії УПСЗН  Ніжинської РДА та зобов’язано відповідача провести перерахунок і виплату ОСОБА_3 належної суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі згідно ст. 43 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з урахуванням отриманих нею сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також, вирішено питання про судові витрати.

    В апеляційній скарзі  ОСОБА_3  просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, тобто зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною у відповідності до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.03.2010 року; стягнути з відповідача судові витрати. Апелянт вказує, що судом не в повній мірі проведено аналіз існуючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”. Також, судом не враховано рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. Крім того, апелянт зазначає, що в 2009 році та в 2010 році зміни до ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” не вносились.

          Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Ринді С.В., перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить  до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

      По справі встановлено, що ОСОБА_3 є матір’ю дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10) та фактично здійснює догляд за дитиною. Позивачка перебуває на обліку в УПСЗН Ніжинської РДА і на підставі ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.30-34).

Положеннями ст.ст. 13, 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми (в редакції, що діяла станом на 09.07.2007 року) передбачалось, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Згідно ст. 43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” ( в редакції станом на 09.07.2007 року) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 62 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.

Разом з тим, аб.3 ч.2 ст.56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановлена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дію положень ч.1 ст. 15 ЗУ „Про Державну допомогу сім’ям з дітьми” та ст.43 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” згідно з п.14 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” було зупинено.    

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 пункт 14 ст.71 та абзац 3 ч.2 ст. 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Виходячи з цього, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до ст.43 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

В той же час, на підставі Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 27 грудня 2007 року  ч.1 ст.15 та п.3 розділу V111 „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” були змінені.

Так, згідно з новою редакцією ч.1 ст.15 ЗУ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн.

У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу V111 „Прикінцеві положення” Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками, з 01 січня 2009 року – 75 відсотками, з 01 січня 2010 року 100 відсотками  прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України дані положення про внесені зміни не визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно з ст.54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік”, встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу продовжує діяти в розмірах на грудень 2008 року.

За таких обставин, коли позивачці в період з 01.01.2008 року по 21.03.2010 року відповідачем нараховувалась та виплачувалась щомісячна допомога в розмірі 130 грн., підстави для висновку, що така допомога виплачувалась в неповному розмірі, відсутні.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 – відхилити , а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 25 травня 2010 року – залишити  без  змін .

              Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

      Головуючий:                                       Судді: