У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

        Справа № 22ц-4022/10                                                                                       Головуючий 1 інстанції –  Похвалітая С.М.

        Категорія  57                                                                                Доповідач – Максюта Ж.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

     02 серпня 2010  року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого –  Болтунової Л.М.

суддів – Максюти Ж.І., Козлова С.П.

при секретарі –  Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі міста  Дніпродзержинська

на постанову   Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 17 березня 2010 року

по  справі  за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у  Заводському районі міста  Дніпродзержинська про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення недоотриманої допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

18 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста  Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі УПФУ) про стягнення підвищення до пенсії.

В обґрунтування позову посилався на те, що має статус дитини війни. В грудні 2009 року із листа відповідача він дізнався  про те, що йому не здійснювалась виплата належної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". В зв'язку з цим позивач просить визнати зазначені дії відповідача незаконними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної раніше йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 2006 по 2008 рік, в сумі 3891,90 грн. нарахувати та виплачувати йому щомісячно пенсію з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком, згідно   вищезазначеного закону.

Постановою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від  17 березня      2010 року  позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду.

Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у  Заводському районі міста  Дніпродзержинська щодо не проведення перерахунку та виплати  ОСОБА_2 підвищення  пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язано УПФ України в Заводському районі міста  Дніпродзержинська здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  суми підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період  з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року, а також  з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих ним сум за зазначені періоди.

В задоволенні іншої частини позову відмовив.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог,  колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У має  статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення /а.с.8/.

Згідно ст.6 Закону України "про соціальний захист дітей війни" - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Така редакція цієї стаття набула чинності з 01.01.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-1У - мінімальний розмір пенсії за віком  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

В позовній заяві позивач  просив провести перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 2006-2008 роки, стягнувши на його користь 3891,90 грн., і виплачувати щомісячно пенсію з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 ЗУ "про соціальний захист дітей війни".

Частково задовольняючи позовні вимоги суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідач повинен був підвищити пенсію позивачу відповідно до вимог ст. 6 Закону України №2195-IV "про соціальний захист дітей війни" починаючи з 08 грудня 2008 року по  31 грудня 2009 року включно.

Постанова суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи .

Судом першої інстанції правильно не були взяті до уваги доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "про соціальний захист дітей війни.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком  визначався лише ст.28 ЗУ "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно з цією нормою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ "про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Тому при визначені розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України "про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ст..28 Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Що стосується відсутності бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного Фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, не пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Розглядаючи виниклий спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку доказам в їх сукупності. Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимоги закону.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів.

Згідно ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів, належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі міста  Дніпродзержинська Дніпропетровської області – відхилити.

           Постанову  Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від   17 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною, та оскарженню не пілягає.

 СУДДІ: