Справа №22ц-5680/10                                                                                  Головуючий в I інстанції – Маймур Ф.Ф.

 Категорія 57                                                                                                  Доповідач – Приходченко А.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    09 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    -  Приходченко А.П.

            суддів                -  Лаченкової О.В., Демченко Е.Л.

            при секретарі   -  Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради

на постанову  Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2009 року

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії , -

    ВСТАНОВИЛА:

    У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради про визнання дій управління протиправними, зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити з 01.01.2007 р. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, на момент виплата, обгрунтовуючи свій позов тим, що протягом 2007 року вона отримувала щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років в значно меншому розмірі ніж передбачено чинним законодавством.

      Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення перерахувати та виплатити позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2007 року по31.12.2007 року згідно ч.1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду та прийняття нової постанови по справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду змінити, виходячи з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження, і у зв’язку з цим перебуває  на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення  до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно ч.1 ст.15 вищезазначеного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 ст.71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію частини 1 ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» зупинено на 2007 рік та правовідносини врегульовані абзацом 3 ч.2 ст.56 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менш 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМ України.  

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 6-рп/2007(справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 ст.71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України №2811-ХII щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

    Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

             Статтею 62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений з 01 квітня 2007 року у розмірі 463, 00 грн., з 01 жовтня 2007 року у розмірі 470 грн.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідач допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснював позивачці з 09.07.2007 року по 31.12.2007 р. у розмірах значно менших, ніж встановлено ст.62 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».

    Відтак суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність здійснення перерахунку допомоги.

    Разом з тим, суд неправильно визначив строк, з якого допомога підлягає перерахунку, оскільки не звернув увагу на те, що лише з 09.07.2007 р. відновлено дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

    Тому постанова підлягає зміні в частині строку перерахунку з покладенням на відповідача обов’язку щодо перерахунку допомоги з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р.

    Посилання в апеляційній скарзі на пропуск позивачкою строку звернення до суду з позовом не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки судом правильно вирішено справу з урахуванням положень ст.ст.99,100 КАС України і поновлено порушені права позивачки.

    Не заслуговує на увагу також і посилання на те, що рішення Конституційного Суду України не може бути реалізоване через відсутність додаткового фінансування на допомогу по догляду за дитиною, оскільки зазначені обставини не є перешкодою для відновлення порушених прав позивачки на підставі чинного законодавства.

             Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування постанови суду, судом апеляційної інстанції не встановлено, тому постанова суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – відхиленню.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Дніпропетровську ради задовольнити частково.

 Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2009 року змінити.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті ради перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».  

 Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.

Судді