Справа № 2-340
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 серпня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі- Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
про поділ спільно нажитого майна подружжя, -
В с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та з врахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог просив поділити спільно нажите ними як подружжям майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1, виділивши вказаний автомобіль у власність відповідачці, а на його користь стягнути з неї грошову компенсацію вартості Ѕ частини цього автомобіля в сумі 136 539 грн. 93 коп., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що перебував в шлюбі з відповідачкою з 09.11.2001р. по 05.06.2008р., під час шлюбу 15.12.2006р. ОСОБА_2 за кошти сімейного бюджету був придбаний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1, оскільки вона, відповідачка, з часу придбання автомобіля і до теперешнього часу користується спільним майном, просив залишити автомобіль відповідачці, а на користь стягнути з неї грошову компенсацію вартості Ѕ частини спільного майна. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 70, 71 СК України.
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що спірний автомобіль придбано за її особисті кошти, які вона отримала в борг від ОСОБА_3 згідно договору позики від 01.12.2006р. в сумі 330 000 грн. на придбання саме цього автомобіля, у зв*язку з чим вважала цей автомобіль є її особистою власністю та звернулась до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про виключення майна зі спільної сумісної власності, який ухвалою суду від 05.08.2010р. було залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і уточненнях до неї.
Відповідачка в судові засідання не з*явилась неодноразово, про день і час розгляду справи повідомлялась належним чином, її представник – ОСОБА_4 08.07.2010р. направила до суду письмове клопотання про оголошення по справі перерви не раніше 03.08.2010р., оскільки з 19.07.2010р. по 02.08.2010р. вона перебуватиме у щорічній відпустці (а.с. 278 – клопотання), яке суд задовольнив і справу було призначено розглядом, з врахуванням прохання представника відповідачки ОСОБА_5, на 05.08.2010р., але в судове засідання 05.08.2010р. представник відповідачки ОСОБА_5 не з*явилась повторно і 23.07.2010р. через канцелярію суду направила клопотання, в якому вказувала, що вона перебуває у відпустці в інший період: з 26.07.2010р. по 08.08.2010р., у зв*язку з чим в судове засідання з*явитись не може, просила оголосити перерву, а також зазначила, не можуть з*явитись в судове засідання свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_6, які надавали відповідачці позику для придбання спірного автомобіля.
Згідно частини 5 ст.76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Представник відповідачки ОСОБА_5 двічі була належним чином повідомлена про день і час розгляду справи, але писала заяви про перебування у відпустці і не можливість з*явитись до суду в судові засідання 08.07.2010р. і 05.08.2010р. (а.с. 278, 291).
Щодо поважності причини неявки відповідачки і представника, суд не може визнати причину перебування представника відповідачки ОСОБА_5 у відпустці поважною причиною повторної її неявки до суду, оскільки по справі за клопотанням саме представника відповідачки ОСОБА_5 справа була призначена до розгляду через місяць, а саме: на 05.08.2010р. з врахуванням її графіку знаходження у щорічній відпустці до 02.08.2010р.
Враховуючи наведені вище обставин, а також те, що справа знаходиться в провадженні суду з листопада 2007р., а вказані вище дії відповідачки і її представника свідчать про свідоме затягування розгляду справи і відповідно порушення розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачки і її представника на підставі наявних у справі доказів в порядку заочного розгляду справи згідно частини 4 ст.169 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 09.11.2001р. (а.с. 6 – копія свідоцтва про одруження) по 05.06.2008р. (а.с. 155 – копія свідоцтва про розірвання шлюбу).
Під час шлюбу згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.12.2006р. ОСОБА_2 придбала автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1 (а.с. 133- 138 – копія договору), який є зареєстрований за нею в УДАІ ГУ МВС України в м.Києві (а.с. 7 – витяг з інформаційної бази).
Згідно частини 1 ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
В частині 1 ст.69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
У відповідності до частини 1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частини 2 ст.71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя…
А згідно частини 4 цієї ж норма права, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної часткової власності на майно … допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Приймаючи до уваги, що відповідачка і її представник в судове засідання не з*являються, порти позову заперечують, суд вважає за можливе відступити від правил частини 5 цієї ж правової норми щодо обов*язкового внесення ОСОБА_2 вартості Ѕ частини спірного автомобіля на депозитний рахунок суду, оскільки є логічним висновок про те, що внесення вартості частини спільного майна на депозитний рахунок суду можливо лише при визнанні заявленого позову відповідачем, що в даній конкретній ситуації практично є неможливим.
Як пояснив представник позивача, з часу придбання автомобіля і до теперішнього часу автомобілем користується відповідачка, у зв*язку з чим не заперечував залишити автомобіль їй, а на свою користь стягнути з відповідачки Ѕ частину вартості автомобіля.
Згідно висновку експерта №159/10 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення ринкової вартості транспортного засобу від 15.03.2010р., ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ VITO 109DI», держномер НОМЕР_1 на момент подання складає 273 079 грн. 87 коп. (а.с. 254-256 – висновок експерта).
Враховуючи, що доказів в спростування обставин про те, що саме відповідачка користується автомобілем і щодо дійсної ринкової вартості спірного автомобіля суду не надано, також, обставина користування спільним майном саме відповідачкою, виплаває із заявленого відповідачкою зустрічного позову, де вона вказувала, що придбала автомобіль за власні кошти і користується ним, суд вважає за доцільне здійснити поділ спільного майна сторін, залишивши автомобіль в користуванні відповідачки, стягнувши з неї Ѕ частину його ринкової вартості, а саме: 136 539 грн. 93 коп. на користь позивача, задовольнивши позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, ст.358 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 169 ч.4, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Поділити спільно нажите ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як подружжям майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м.Жабинка Брестської області Республіки Бєларусь, що мешкає в АДРЕСА_1, право власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Жабинка Брестської області Республіки Бєларусь, що мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, що мешкає в АДРЕСА_2, - 136 539 (сто тридцять шість тисяч п*ять сот тридцять дев*ять) грн. 93 коп. грошової компенсації вартості Ѕ частини спільно нажитого майна.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Справа № 2-340
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
05 серпня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Чалої А.П.,
при секретарі- Ковтун Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2,
про поділ спільно нажитого майна подружжя, -
Керуючись ст.ст. 209, 218 ЦПК України, суд, -
В и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Поділити спільно нажите ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як подружжям майно, а саме: автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою м.Жабинка Брестської області Республіки Бєларусь, що мешкає в АДРЕСА_1, право власності на автомобіль марки «MERCEDES-BENZ» моделі «VITO 109DI», держномер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Жабинка Брестської області Республіки Бєларусь, що мешкає в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, що мешкає в АДРЕСА_2, - 136 539 (сто тридцять шість тисяч п*ять сот тридцять дев*ять) грн. 93 коп. грошової компенсації вартості Ѕ частини спільно нажитого майна.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: