АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4864/2010р. Головуючий у 1-й інстанції: Плечищева О.В.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
при секретарі: Петрової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року по справі за поданням головного державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ Запорізької області А.В. Мякушевої про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань, -
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року до суду надійшло подання головного державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ Запорізької області А.В. Мякушевої про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань.
Ухвалою судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань - задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 31 жовтня 1997 року Оріхівським РВ УМВС України в Запорізькій області , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань за виконавчими документами: постанова Державної екологічної інспекції в Запорізькій області №004451 від 15.05.2008 року про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 1589,50 грн., виконавчий лист Господарського суду № 24\399\07-АП від 10.09.2007 року про стягнення з ОСОБА_3 податкового боргу в сумі 1364,37 грн., постанова Державної екологічної інспекції в Запорізькій області № 003596 від 03.12.2007 року про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 1249,50 грн., наказ Господарського суду за справою №22\79\09 від 06.04.2009 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПП «Водоканал» боргу в сумі 4192,60 грн., а всього на загальну суму 8395,97 грн. без вилучення паспорту громадянина України.
Не погодившись із вказаною ухвалою судді Олійник О.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу судді першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи подання головного державного виконавця ВДВС Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 який є боржником у виконавчому провадженні, у добровільному порядку не погашає борг, а тому виникла необхідність у тимчасовому обмеженні йому права виїзду за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчого документа.
З таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.
Згідно частини 2 статті 6 названого Закону, громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема , у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Окрім того, громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, або в разі використання паспорта для вчинення злочину, або виявлення у ньому підробки, а також у випадках припинення громадянства України. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Крім того, як вбачається зі змісту пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України. У ході перевірки паспортів службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон. Відтак, згідно зазначених Правил, громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, якщо зокрема, він ухиляється від зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1 , 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання. Відмова у виїзді з України з підстав, передбачених пунктами 3-5 і 9 частини першої статті 6 цього Закону, оскарженню не підлягає.
Таким чином, системний наліз положень статей 6, 8 зазначеного Закону та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що не передбачено розгляд питань про обмеження виїзду з України у судовому порядку за поданням органів державної виконавчої служби .
Зазначеним Законом не передбачено тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника у виконавчому провадженні до виконання рішення суду за ухвалою суду.
Відповідно до абзацу 10 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року , державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Помилково прийнявши до провадження подання головного державного виконавця ВДВС Оріхівського РУЮ Запорізької області, районний суд не врахував вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.
Згідно із ч. 1 ст. 310 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 цього Кодексу.
Оскільки подання головного державного виконавця ВДВС Оріхівського районного управління юстиції Запорізької області, щодо тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні до виконання боржником своїх зобов’язань за виконавчими документами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 303, 310, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задовольнити .
Ухвалу судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 22 лютого 2010 року у цій справі скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: