Справа №1-60/10

                                                                         В И Р О К

    І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 19 липня 2010 року                                                                    Знам”янський міськрайонний суд

                                                                                                      Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                     Попової Н.І.

                при секретарі                                                               Зеленській Т.В..

                з участю прокурора                                                    Максюти А.В.                     адвоката                                ОСОБА_1                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                              ОСОБА_2,                               ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Знам'янка Кіровоградської області і проживаючого в цьому місті АДРЕСА_1, українця, громадянина України, безпартійного, не одруженого навчається в Миколаївському спортивному інтернаті, раніше не судимого                                                     за ч.1 ст. 122 КК України,-                                                       В С Т А Н О В И В :

    Підсудний ОСОБА_2 заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, за наступних обставин.                         6 червня 2009 року, близько другої години неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись біля кафе “Любава”, розташованого по вул. Свердлова, в м. Знам'янка Кіровоградської області та маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості, діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав потерпілому ОСОБА_3 не менш як два удари кулаком руки в область нижньої щелепи з права та ліва. В результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи, ( ментального- в області 3-4 зубів, ангулярного-зліва), двох синців на обличчі, які відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що потягли тривалий розлад здоров'я.     Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому діянні не визнав і пояснив суду, що він дійсно 6 червня  2009 року знаходився в кафе “Любава” і сидів за столиком разом з ОСОБА_4 До них підійшов ОСОБА_3 в нетверезому стані і почав приставити до нього, ображати, в зв'язку з чим він рукою відштовхнув його від себе і той впав під барну стойку. Після чого він вийшов з кафе і до нього підійшов ОСОБА_3, який продовжував його ображати. Він рукою вдарив його в обличчя і зразу же відійшов в бік, а ОСОБА_3  по інерції почав падати і обличчям ударився о бік автомобіля, який стояв біля кафе “Любава”. Вважає, що потерпілий будучи в стані алкогольного сп'яніння, після його удару не втримався на ногах і падаючи вдарився щелепою об капот автомобіля, отримавши при цьому перелом щелепи.                 Не дивлячись на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 його вина в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілого, свідків та матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.                                                 Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що він 6 червня 2009 року разом з ОСОБА_5 знаходився в кафе “Любава”, де зустрів ОСОБА_2 Підійшовши до столика, за яким сидів підсудний, він спитав у нього куди він збирається на навчання. При цьому ніякої сварки між ними не було. Потім він з ОСОБА_5 вийшов з кафе і до них підійшов ОСОБА_2 Нічого не пояснюючи наніс йому один удар рукою в область щелепи. Від удару втратив свідомість і впав. Після чого ОСОБА_5 відвів його до дому. В зв'язку з отриманим ушкодженням він знаходився на лікуванні в обласній лікарні і поніс витрати. Ним заявлений цивільний позов про відшкодування завданої йому матеріальної і моральної шкоди, який він просить задовольнити і стягнути з підсудного на його користь.                             Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що він з ОСОБА_3 6 червня 2009 року знаходився в кафе “Любава”. Коли вони вийшли з кафе  і  на його порозі стояли і розмовляли, до них підійшов ОСОБА_2 і наніс ОСОБА_3 два удари рукою в обличчя.     Після чого він разом з ОСОБА_3 пішли до дому.                         Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 6 червня 2009 року вона разом з подругами відпочивала в кафе “Любава” і не бичила там ОСОБА_2, з яким вона знайома. Чи був ОСОБА_3 в кафе, вона не знає, так як з ним не знайома. Виходячи із кафе, вона побачила ОСОБА_2, поруч з ним стояв якийсь молодий чоловік, мабуть то був ОСОБА_3 Він замахнувся на ОСОБА_2 рукою, але той відхилився від удару і ОСОБА_7 впав. Після чого вона разом з ОСОБА_2 пішла до дому.                             Свідок ОСОБА_4 пояснив суду що 6 червня 2009 року він відпочивав в кафе “Любава”, де був також і ОСОБА_2 В кафе також знаходився і ОСОБА_3, де між ними виник конфлікт. ОСОБА_2 після  цього вийшов із кафе, а коли виходив ОСОБА_3, він не бачив. Вийшовши із кафе, він побачив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 стояли за автомобілем “Жигулі”  і ОСОБА_3 замахнувся рукою на ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 в момент удару відхилився у бік і ОСОБА_3 впав на капот. Більше ударів ОСОБА_2 ОСОБА_3 не наносив. Після чого до ОСОБА_2 підійшла дівчина і вони разом пішли, а потерпілий намагався піднятися. Потім до нього хтось підійшов, підняв його і вони кудись пішли. ОСОБА_5 біля ОСОБА_2 і ОСОБА_3 він не бачив допускає, що в його відсутність, коли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 разом стояли біля кафе, можливо ОСОБА_2 і наносив удари ОСОБА_3 ОСОБА_8 пояснила суду, що її син ОСОБА_3 6 червня 2009 року, близько 24 год. прийшов до дому і вона побачила, що у нього біля роту кров і був отьок внизу щелепи. На слідуючий день він їй розповів, що він був в кафе “Любава”, де ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в область щелепи. В зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням, він знаходився на  лікуванні в обласній лікарні м. Кіровограда.             Вина підсудного ОСОБА_2 також підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме заявою ОСОБА_3, згідно якої він вказує, що в кафе “Любава” 6 червня  2009 року ОСОБА_2 наніс йому удари кулаком в область щелепи (а.с.7); висновком судово-медичної експертизи, що при обстеженні потерпілого ОСОБА_3  у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи (ментального в області 3-4 зубів справа, ангулярно-зліва), двох синців, які , вірогідніше утворилися від ударів кулаком  і відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі , що потягли тривалий розлад здоров'я (а.с. 58-59);  протоколами відтворення обставин події за участю підсудного, потерпілого, свідка ОСОБА_4, згідно яких ОСОБА_3 стверджував та показав за яких обставин йому ОСОБА_2 наніс удар в область щелепи, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4, стверджувала та показували за яких обставин потерпілий вдарився обличчям об автомобіль (а.с.40-43, 48-52,); висновком судово-медичної експертизи по результатам проведених відтворень обстановки та обставин події, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого не могли утворитися при обставинах, на які вказують ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_4, а могли утворитися при обставинах, на які вказує потерпілий ОСОБА_3 тобто від локальних травматичних впливів в область нижньої щелепи зліва і зправа та не могли також утворитися від падіння з висоти власного зрісту (а.с. 58-59); протоколами очних ставок між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5та ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно яких ОСОБА_3 і ОСОБА_5 підтвердили свої показання, що дійсно ОСОБА_2 наніс удар кулаком ОСОБА_3. в область щелепи, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стверджували, що ОСОБА_2 не наносив ударів ОСОБА_3, а він ухиляючись від замаху руки ОСОБА_2 вдарився обличчям об капот автомобіля (а.с. 36,38,37,35); копією свідоцтва про народження, з якої видано, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (83 а.с.).                                             Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 винен в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.122 КК України.                             Суд не може прийняти за достовірні показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що він не наносив потерпілому тілесні ушкодження, які потягли за собою подвійний перелом нижньої щелепи, а він сам вдарився обличчям об автомобіль, поскільки вони спростовуються цілим рядом вищевказаних у вироку доказами та фактичними обставинами, встановленими судом.                                                         Признаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин.                                                     Суд враховує особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, навчається в Миколаївському спортивному інтернаті. Пом'якшуючою вину підсудного обставиною суд вважає те, що злочин він вчинив будучи неповнолітнім.                                             Обтяжуючих його вину обставин, судом по справі не встановлено.                 З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих його вину, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, застосувавши до до нього вимоги ст. 104 КК України.             По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про відшкодування підсудним ОСОБА_2 завданої йому матеріальної шкоди в сумі 3000грн. і моральної в сумі 5000грн.                                                 З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його матеріального становища, доведеності потерпілим завданої матеріальної шкоди, тих страждань, заподіяних потерпілому злочинними діяннями підсудного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню і з підсудного на користь потерпілого необхідно стягнути 1295 грн. 72 коп. матеріальної шкоди і 1000 грн. моральної шкоди.                                                                                   Керуючись ст. 323-324 КПК України,-

                                                                              З А С У Д И В  :

     ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання у виді одного позбавлення волі.         На підставі ст. 104, 76 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити, якщо він протягом одного року не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього обов'язки.                                                 1) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;                                             2) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.                            

    Цивільний позов задовольнити частково.                             Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1295 грн. 72 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди і 1000 грн.- моральної шкоди.                                         Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду                                                             Н.І.ПОПОВА