Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-5871/10                                                                    Головуючий у 1 інстанції: Ярош С.О.          

                                                                                                                       Суддя-доповідач: Кримська О.М.  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

                    10 серпня 2010 року                                                                            м. Запоріжжя

            Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

              Головуючого:     Бєлки В.Ю.

                  Суддів:         Кримської О.М.

                                                Глазкової О.Г.

                При секретарі:       Петрової О.Б.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою

    Управління Пенсійного фонду України в  Гуляйпільському районі Запорізької області   на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року     у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного   фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області (далі Управляння ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області) про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної підтримки дітям війни.  

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на зазначені обставини, просила суд поновити строк для звернення до суду, визнати незаконними дії відповідача щодо не нарахування пенсії за період з 01.01.2009 року по день розгляду справи у суді та зобов’язати Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити йому щомісячну соціальну допомогу з 01.01.2009 року по день розгляду справи у суді.

Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року позов  задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність Управляння ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії ОСОБА_3 відповідно до ст. 6 Закону України «про соціальний статус дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 20.01.2010 року.

Зобов’язано Управляння ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити доплату до пенсії ОСОБА_3 відповідно до  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 20.01.2010 року  з урахуванням різниці, що виплачена за цей період.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, Управління ПФУ в  Гуляйпільському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог.

      Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Управління ПФУ в Гуляйпільському районі Запорізької області підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до п. 2 розд. П   «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, після набрання ним чинності адміністративні суди завершують розгляд справ, провадження в яких було відкрито за п. 3 ч. 1 ст. 18   КАС України. Адміністративні позови, апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України і за якими провадження не відкрито, передаються цими судами до відповідних судів, які здійснюватимуть їх розгляд у порядку цивільного судочинства.

 Як встановлено судом першої інстанції, та не заперечується сторонами, ОСОБА_4 має статус дитини війни, що підтверджено ксерокопією паспорта та відміткою у її пенсійному посвідченні (а.с.4-5).

            У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

            Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

             Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.

На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.

Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

             Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за 2009 рік.

Ухвалюючи ж рішення про донарахування і виплату надбавок за 2010 рік, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ст. 104 КАС України передбачений судовий захист вже порушеного права особи, а спори на майбутнє суд вирішувати не вправі.

З відповідним позовом про захист порушеного права позивач звернувся 09 грудня 2009 року.

Допустимих доказів про порушення пенсійним фондом права позивача на отримання грошової надбавки у січні 2010 року останній суду не надав.

В ст. 95 Конституції України визначено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які витрати держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Зважаючи на те, що станом на 09 грудня 2009 року (дати звернення позивача до суду) строк виплати надбавки за січень 2010 року ще не сплинув, Державний бюджет України на 2010 рік ще не був затверджений, достатніх підстав для висновку про порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у 2010 році суд першої інстанції не мав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо порушення Пенсійним фондом прав позивача у січні, лютому 2010 року є завчасним, а тому оскаржувана постанова відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині кінцевого періоду перерахунку та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

Керуючись ст. ст. 3-4-1, 307, 309, 314, 316  ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

    Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському  районі Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 20 січня 2010 року у цій справі змінити в частині кінцевого періоду донарахування та виплати підвищення до пенсії, тобто до 31 грудня 2009 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Ухвала  є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

              Судді :