Судове рішення #1040895

   

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

 

11 вересня 2007 року 

Справа № 2-27/12775-2005

                   

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Горошко Н.П.,

                                                                                          Плута В.М.,

 

секретар судового засідання                                        Запорожець Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Воронцова Н.В.) від 08.-10.11.2005 у справі № 2-27/12775-2005

за позовом  суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до          Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район,97503)   

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

 

                                                            ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим НОМЕР_1 від 05.07.2005 року про визначення податкового зобов'язання за платежем -збір на розвиток пасажирського електротранспорту в сумі 21360,00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08-10.11.2005 у справі №2-27/12775 позов  задоволено. Постанова суду мотивована тим, що збір на розвиток пасажирського електротранспорту не є податковим зобов'язанням позивача.

                    Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08-10.11.2005 у справі № 2-27/12775-2005 залишено без змін.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 11.09.2007 року у зв'язку з відрядженням судді Латиніна О.А. та відпусткою судді Градової О.Г. у складі колегії було замінено суддів Латиніна О.А. та Градової О.Г. на суддів Горошко Н.П. та Плута В.М.

                    У судове засідання, призначене на 05.09.2006 року, представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим у період з 15.06.2005 року до 30.06.2005 року було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.04.2002 року до 31.03.2005 року. По результатах перевірки був складений акт НОМЕР_2 від 30.06.2005 року.

                    Перевіркою зокрема було встановлено порушення вимог статті 2 Положення про збір на розвиток пасажирського електротранспорту в АР Крим, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.02.2003 року №434-3/03, а саме, встановлено заниження збору на суму 21360,00 грн., у тому числі за 2003 рік -на суму 6840,00 грн., за 2004 рік -на суму 12360,00 грн., за перший квартал 2005 року -на суму 2160,00 грн.

                    На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 від 05.07.2005 року про визначення податкового зобов'язання за платежем -збір на розвиток пасажирського електротранспорту в сумі 21360,00 грн.

                    В апеляційній скарзі податкова інспекція вказує на порушення господарським судом першої інстанції норм Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України “Про державний бюджет України на 2003 рік”.                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

                    Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

                    Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно Законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

                    Відповідно до статті 135 Конституції України нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради Міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

                    Статтею 137 Конституції України визначено виключний перелік питань, з яких Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання (до яких не віднесено питання встановлення податків і зборів).

                    Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів визначено Законом України “Про систему оподаткування”.

                    Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України „Про систему оподаткування” під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

                    У частині 7 статті 1 цього Закону визначено, що податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають. При цьому слід зауважити, що нормами зазначеному Законі збір на розвиток пасажирського електротранспорту не передбачений.

                    Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

                    Таким чином, суми коштів, визначені податковим органом у податковому повідомленні-рішенні НОМЕР_1 від 05.07.2005 року, у якості збору на розвиток пасажирського електротранспорту, не можуть бути податковим зобов'язанням, оскільки цей збір не входить до системи податків та зборів (обов'язкових платежів).

                    Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним задоволення позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 господарським судом першої інстанції, а також не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                 

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.-10.11.2005 року у справі № 2-27/12775-2005 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          Н.П. Горошко

                                                                                          В.М. Плут

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація