донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.09.2007 р. справа № 5/144б
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: суддів |
М'ясищева А.М. Акулової Н.В. , Величко Н.Л. |
|
|
|
За участю представників сторін:
від кредиторів -ОСОБА_1 -паспорт серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.1997р.,
Юрасова Т.О. -довіреність № 1-1476 від 13.08.2007р., видана ОСОБА_1,
Антощук О.С. -старший державний податковий інспектор Жовтневої МДПІ, довіреність № 140 від 03.09.2007р.
від боржника - Капланов В.Ю. -директор, паспорт серії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.09.1998р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 м. Донецьк
на ухвалу
господарського суду Донецької області
від 01.08.2007р.
у справі № 5/144 б (суддя Попов О.В.)
за заявою ОСОБА_1 м. Донецьк
до боржника товариства з обмеженою відповідальністю “Маріупольська фармацевтична фабрика” м. Маріуполь
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2007р. по справі № 5/144б відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкриття ліквідаційної процедури, призначенні його ліквідатором по справі, про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_2.
Продовжено строк процедури розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ОСОБА_3 на 6 місяців до 01.02.2008р.
Зобов'язано керівника боржника ОСОБА_4 до дня судового засідання надати документи, що підтверджують його повноваження в цій якості; боржника -до дня судового засідання надати пояснення щодо відсутності або наявності майна, що є предметом угоди від 02.08.2004р.; розпорядника майна -до дня судового засідання надати письмове пояснення щодо наявності або відсутності медичного обладнання, що є предметом угоди від 02.08.2004р. між ОСОБА_5 та боржником.
Ухвала суду мотивована тим, що з матеріалів справи не вбачається, що питання про призначення нового розпорядника майна боржника розглядалося на комітеті кредиторів.
Заява ОСОБА_1 про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкриття ліквідаційної процедури, призначенні його ліквідатором по справі відхилена господарським судом, оскільки приписами вищеназваного Закону не передбачено у загальній судовій процедурі визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону.
Судом задоволено клопотання розпорядника майна -арбітражного керуючого ОСОБА_3 про продовження процедури розпорядження майном боржника та його повноважень у якості розпорядника майна строком на 6 місяців відповідно до п. 7 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Присутні у судовому засіданні члени комітету кредиторів проти зазначеного клопотання не заперечували.
Клопотання ДСП “Чорнобиль-Допомога” в частині витребування від податкової інспекції документів щодо останньої обов'язкової перевірки боржника відхилено господарським судом, тому що у судовому засіданні представниками Жовтневої МДПІ м. Маріуполя надане пояснення щодо термінів проведення останньої податкової перевірки боржника.
Оскаржуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 м. Донецьк просить її скасувати в частині відмови від задоволення заяви про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та клопотання про призначення розпорядником майна ОСОБА_2. посилаючись на те, що в його заяві по факту відсутності боржника та керівних органів за його місцезнаходженням, наведені достатні доводи щодо цього факту, що також підтверджується копіями листів з відміткою про його відсутність.
Пунктом 8 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що положення, передбачені цією статтею, застосовуються також у разі, якщо майна боржника - юридичної особи завідомо не вистачає на відшкодування судових витрат у справі про банкрутство або якщо протягом дванадцяти місяців не проводилися операції на рахунках боржника, а також за наявності інших ознак, які свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника.
Скаржник вважає, що у зв'язку з тим, що справа про банкрутство боржника знаходиться в провадженні майже 3 роки, у суду є всі підстави для застосування вищевказаної норми.
Судом продовжено повноваження розпорядника майна, тоді як після спливу дворічного терміну необхідно було вирішувати питання про поновлення такого строку. Крім того, у судовому засіданні не досліджена думка сторін про задоволення клопотання ОСОБА_3, хоча з цього приводу висувалися заперечення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Господарським судом Донецької області 06.09.2004р. за заявою ОСОБА_1 м. Донецьк порушено справу про банкрутство ТОВ “Маріупольська фармацевтична фабрика” м. Маріуполь.
Ухвалою суду від 07.10.2004р. введена процедура розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна -арбітражного керуючого ОСОБА_3
Ухвалою суду від 05.04.2005р. за результатами попереднього засідання визнано кредиторів та затверджено реєстр їх грошових вимог.
Згідно протоколу зборів кредиторів № 1 від 15.04.2005р. утворено комітет кредиторів боржника - ТОВ “Маріупольська фармацевтична фабрика” м. Маріуполь.
Листом б/н від 31.07.2007р. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ініціюючого кредитора.
Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
З матеріалів справи вбачається, що провадження по справі порушено та здійснюється на підставі ст. ст. 6,7,8,11 вищевказаного Закону за загальною процедурою.
Стаття 52 Закону, на підставі якої скаржник вимагає визнати боржника банкрутом, обумовлює застосування спрощеної процедури банкрутства. Оскільки чинне законодавство не вимагає в такому випадку застосування спеціального правового регулювання процедури банкрутства, господарським судом обґрунтовано відмовлено кредитору у задоволенні його клопотання про відкриття ліквідаційної процедури на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Крім того, хибним є посилання скаржника на те, що п. 8 ст.52 вищеназваного Закону визначено, що положення, передбачені цією статтею, застосовуються також у разі, якщо майна боржника - юридичної особи завідомо не вистачає на відшкодування судових витрат у справі про банкрутство або якщо протягом дванадцяти місяців не проводилися операції на рахунках боржника, а також за наявності інших ознак, які свідчать про відсутність підприємницької чи іншої діяльності боржника, оскільки ця норма скасована Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 3088-ІІІ від 07.03.2002р.
Крім того, ОСОБА_1 листом б/н від 31.07.2007р. заявив клопотання про призначення арбітражного керуючого ОСОБА_2. розпорядником майна боржника.
Частиною 8 статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Тому господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що за змістом вищевказаного Закону з моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори вважається стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених законом.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів звернення з відповідним клопотанням комітета кредиторів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання ініціюючого кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007р. арбітражний керуючий -розпорядник майна боржника ОСОБА_3 звернувся до господарського суду з клопотанням про продовження його повноважень як розпорядника майна строком на 6 місяців.
Відповідно до ч. 7 ст. 13 вищевказаного Закону розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.
Тому твердження скаржника, що господарський суд повинен був вирішувати питання про поновлення такого строку -безпідставне та не відповідає приписам чинного законодавства.
Посилання ОСОБА_1 на те, що у судовому засіданні не досліджена думка сторін про задоволення клопотання ОСОБА_3, хоча з цього приводу висувалися заперечення, матеріалами справи не підтверджено та не доведено ним відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.
В іншій частині ухвала суду сторонами не оскаржується та згідно ст. 106 ГПК України не підлягає апеляційному оскарженню.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ч.1 п.1 ст. 103, ст. 104, ст. 105, ст. 106 ГПК України, судова колегія,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.08.2007р. по справі № 5/144б залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий А.М. М'ясищев
Судді: Н.В. Акулова
Н.Л. Величко
Надруковано:
1. ОСОБА_1
2. ТОВ "Маріупольська фармацевтична фабрика"
3. УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя
4. Жовтнева МДПІ
5. ОСОБА_5
6. у справу
7. апеляційному суду
8. господарському суду