КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                 Справа 2--810/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17 червня 2010 року                                                                             м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

головуючої судді                 Смєлік С.Г.

при секретарі                                  Черкашиній О.Є.

                                                                           позивача                                         ОСОБА_1

представника відповідача             Потіпа Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка  справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради,   головного управління Державного казначейства у Донецькій області про визнання неправомірною відмову к виплаті грошової допомоги, стягнення недоотриманих  сум  державної грошової допомоги по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку

В С Т А Н О В И В:

    12 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з  уточненим під час судового слухання позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за  період з 1 січня 2007   року по 30 вересня 2009 року, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.    

У судовому засіданні  ОСОБА_1 підтримала уточнені  під час  судового засідання заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначила, що вона є матір’ю  ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. З листопада 2006 року і до ІНФОРМАЦІЯ_1  вона знаходилася у відпустці по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку і отримувала соціальну допомогу на дитину розмір якої посадовими особами відповідача визначений відповідно до норм Закону «Про Державний бюджет України» на 2007, 2008 та 2009 роки, які рішенням Конституційного Суду України  від 9 липня 2007 та 22 травня 2008 року  визнані неконституційними. Статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст.46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною бездіяльністю відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки  сім’ям з дітьми, тому просить суд стягнути на свою користь  з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради  недоплату у розмірі 9933 грн. за період з  1 січня 2007 року  по ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до досягнення її дитиною віку трьох років.

Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_1 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача – завідуючий сектором праці Потіп Д.В., заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Управлінням позивачці визначені з 1 квітня  2007 року і виплачені в розмірі та в порядку, передбачених відповідно до норм Законів «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. Вважає, що службові особи Управління діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову  ОСОБА_1 відмовити.

Представник  - Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, повідомлений належним чином про місце і час розгляду справи в судове засідання не з”явився.  Представник відповідача  у листі до суду просив розглядати справу без його участі. Посилався на розсуд суду.

 Вислухавши пояснення  позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), суд установив наступне.

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір’ю  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження: серія НОМЕР_1, виданого 10  жовтня 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції.

            Позивачка до народження дитини   працювала  на ЗАТ «Макіївський металургійний завод» машиністом крану.

  На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради  ОСОБА_1  перебуває з 1 січня  2007 року. Органом соціального захисту населення позивачці на дитину за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплачена допомога ( з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації )  за січень- березень 2007 року – по 120,75 грн; квітень – липень 2007 року по 129,03 грн; серпень- 132,64 грн, вересень- 134,45грн ; жовтень- 136,13 грн, листопад 140,05 грн,  грудень - 144,10 грн.

                За період з січня по квітень 2008 року позивачці виплачувалось по 144,10 грн; з травня по червень по 237,63 грн;  з липня по вересень 2008 року по 238,63 грн; у жовтні 248,63 грн; за період з листопада по грудень 2008 року – 224,96 грн.

        За період з січня по квітень 2009 року позивачці виплачувалось 392,21 грн, з травня по вересень по 414,41 грн. у жовтні  2009 року – 4,64 грн.

    Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються нормами Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-111 «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі – Закон № 2240-111), для застрахованої особи та Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 (зі змінами та доповненнями) «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (далі – Закон № 2811-Х11) для незастрахованої особи.

Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного  соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального  захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

    Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому  постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256,  здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення  здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303  «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».

    Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який набув чинності з 1 січня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).

    На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання  призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми»  з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).

    Відповідними положеннями статті 71 вищенаведеного Закону було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а статтею 56 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у 2007 році у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини   другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Незважаючи на  відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сім’ям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х11 продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не передбачають обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих.      

    Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані неконституційними.

    Таким чином, виходячи з дії положень Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині за період з 1 січня по 8 липня 2007 року.    

    Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9  «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній  життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами – постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.

За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при  вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення  частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям  з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.                

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону від 19 грудня 2006 р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.

З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять:  за  період : з 9 липня  по 31 липня 2007 року:  247,79 грн.(463 грн : 31 х 23) – (129,03 :31х 23) ; за серпень  463  грн. – 132,64 грн = 330,36 грн.; за вересень 463 -134,45 = 328,55 грн.; за жовтень 470 -136,13 = 333,87 грн;  за листопад  470 -140,05 грн. =329,95 грн; за грудень 2007 року 470 – 144,10 = 325, 90 грн, а всього  - 1896,42 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги  на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі  1896,42грн.    

Суд визнає безпідставними посилання відповідача на відсутність спеціальних бюджетних коштів для повної реалізації програми виплати державної допомоги на дитину,оскільки фінансування цих видатків не є предметом спору,що розглядаються. Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.

    Разом з тим органи  соціального захисту населення, прийнявши  на підставі вимог Закону  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 на облік справи застрахованих осіб - отримувачів допомоги, з 1 січня 2007 року  і дотепер проводять їм виплати згідно положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» за рахунок коштів субвенції з державного бюджету.

    Законом України від 28 грудня 2007 року № 807 «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

    Внесені зміни не розглядались Конституційним Судом України, відтак ця норма Закону не визнана неконституційною, тому буда чинною і діяла на протязі 2008 року.      

    Згідно довідки управління праці та соціального захисту населення ОСОБА_1  протягом 2008 року  виплачувалась допомога (  з урахуванням індексації) у розмірі, який відповідав нормам діючого на той час законодавства.

    За таких обставин позовні вимоги  про стягнення недоотриманої суми допомоги на дитину в 2008 році задоволенню не підлягають. Допомога  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 1 січня по 31 грудня 2008 року  управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації  виплачена позивачці відповідно до чинного законодавства.

    Відповідно  до ст. 46 Закону України ”Про державний бюджет України на 2009 рік”  від 26 грудня 2008 року № 835-V1 допомога при народженні  дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» та Закону України  « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється  в розмірах і порядку,визначених Кабінетом Міністрів України.

    Норми статті 46 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік» на дійсний час є чинними, визнані неконституційними не були, у зв»язку з чим позовні вимоги позивачки щодо стягнення  з відповідача недоплачених сум  допомоги на дитину за період з 1 січня  по ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 75, 83, 87, 90 92 Конституції України, статтями 10, 11, 60, 61, 86, 88, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, статтями 41, 42 і 43 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України ”Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1   до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Державного казначейства України в Донецькій області задовольнити  частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня по 31 грудня 2007 року на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35413024001500 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь   ОСОБА_1  недоотриману нею за період з 9 липня по 31 грудня  2007 року  допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі  1896,42 грн.    

У задоволені решти позовних вимог   ОСОБА_1  відмовити.    

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: